Горбачов і перебудова

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

нiсть в КПРС як стратегiчну лiнiю, а не як тимчасовий тактичний маневр. Ситуацiя в країнi вимагала рiшучого розвитку курсу на змiшану економiку, на утворення правової держави i укладення нового союзного договору . Все це обєктивно працювало на демократiв.

До зими 1989/90 року полiтична ситуацiя iстотно змiнилася.

Горбачов, не без пiдстав непокоючись, що веснянi вибори в республiках призведуть до перемоги радикальних сил ("Демо-кратична Росiя ", Рух i iншi ), які одразу ж - за прикладом Прибалтики - намагатимуться зайняти незалежну позицiю у вiдношеннi очолюваної ними Верховної Ради Союзу, зробив крок, проти якого вiн i його однодумці виступали ще декiлька мiсяців тому. Використовуючи свiй авторитет в очолюваній ним Верховній Радi СРСР, вiн зумiв - при опорі Мiжрегiональної депутатської групи - провести рiшення про укладення посади Президента СРСР. Коли Горбачов став Президентом, він одержав широкi полiтичнi повноваження i тим самим сильно змiцнив свою владу в країнi.

Проте ситуація швидко змінилася. Спочатку сталося зрушення " лiворуч " в розстановцi сил на полiтичнiй аренi. У Москві 12 червня 1990 р. Перший З"їзд народних депутатів республіки прийняв

Декларацію про державний суверенітет Росії. На цьому з"їзді у гострій боротьбі відбулися вибори Голови Верховної Ради Росії .

Лідером парламента РРФСР стал Б.М.Ельцин (блок "Демократична Росія").

У жовтні 1990 р. Верховна Рада СРСР надала Президентові СРСР надзвичайних повноважень.

У червні 1991р. Б. Єльцина всенародним голосуванням було обрано першим президентом Росії.

Розпад СРСР.

Радянська держава влітку 1991 р. опинилась на межі розвалу.

Останню спробу врятувати імперію мирним шляхом зробив М.С.Горбачов , запропонувавши проект нового союзного договору.

Керівники республік повинні були підписати його наприкінці серпня 1991 р. в урядовій резиденції в Ново-Огарьово.

Однак консервативне оточення президента вирішило повернути до диктатури сталінського типу. Сформувалася група змовників - антиконституційний Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС;рос. - ГКЧП). До нього увійшло 8 чоловік, серед яких були голова Веховної Ради СРСР А.Лук"янов, віце-президент СРСР Г.Янаєв , прем"єр-міністр В.Павлов , голова КДБ В. Крючков , міністр оборони Д .Язов, міністр внутрішніх справ Б .Пуго. ДКНС заявив про свій нвмір відновити в країні порядок і не допустити розпаду СРСР. Призупинялась діяльність політичних партій , громадських організацій і масових рухів . Заборонялося проведення мітингів, демонстрацій , страйків. Встановлювався контроль над засобами масової інформації. В деяких регіонах СРСР на 6 місяців запроваджувався надзвичайний стан. Попередньо у столицю були введені танки та бронетранспортери.

Проте змовники одразу ж зіткнулися з рішучою протидією керівництва РРФСР на чолі з президентом Б.Єльциним.

На захист демократії виступили десятки тисяч мешканців Москви, а також деяких інших міст СРСР. Рішучі дії Б. М.Єльцина підтримала більшість урядів країн світу і міжнародна громадськість. Уже 21 серпня стало очевидним, що путч провалився і заколотники вилетіли у резиденцію Горбачова у Форос (Крим). Одночасно туди ж прибули представники російського президента. Після повернення М. Горбачова у Москву керівники змови були заарештовані.

Невдала спроба державного перевороту прискорила розпад СРСР.

9 вересня 1991 р. було офіційно визнано незалежність Литви, Латвії і Естонії. Та все ж М.Горбачов та його найближче оточення прагнули зберегти Союз від подальшого розвалу.

14 листопада в Ново-Огарьово 7 республік (Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан , РРФСР, Таджикистан , Туркменістан) заявили про намір створити конфедеративний Союз Незалежних Держав (СНД).

1 грудня відбувся референдум про незалежність України ( яка відмовилась від у часті у формуванні СНД ) - понад 90 % виборців виявили прагнення жити в незалежній державі.

На Україні на основі законів "Про Президента Української РСР" та "Про вибори Президента Української РСР",прийнятих Верховною Радою УРСР 5 липня 1991 р.,відбулися президентські вибори,які проходили під знаком боротьби старої партійно-державної бюрократії і національно-демократичної опозиції.Лідером першої був Л.Кравчук , а другої -В.Чорновіл. Президентом України став Л.Кравчук,котрий одержав 61.59% голосів виборців,що взяли участь у голосуванні.

Щоб зупинити процес стихійного, хаотичного розпаду існування союзних структур,не допустити пролиття крові, 7-8 грудня 1991 р. відбулася зустріч в Бєлавезькій пущі (Білорусь)керівників Білорусі,РРСФР і України, на якій було підписано" Угоду про створення СНД ", відкритого для всіх колишніх республік СРСР.

Упершому абзаці "Угоди..."було сказано:"Союз РСР ,як суб"єкт міжнародного права і геополітична ревльність ,припиняє своє існування".

Президент України Кравчук так зазначив головну причину розвалу Союзу: " Радянський Союз був приречений тому, що тримався на КПРС і КДБ. Демократія і імперія - поняття незіставні . Ви не знайдете в історії ,щоб імперія була демократична. Радянський Союз - це була тоталітарна імперія ,якої світ не бачив. І ось , як тільки КПРС пригнулась ,почали гнутись всі несучі конструкції."

21 грудня 1991 р. на зустрічі в Алма-Аті лідери Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та України підписали Декларацію про Співдружність Незалежних Держав .

Після цього Президенту ?/p>