Гідроекологічна оцінка річки Рось
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
осі родина коропових риб 18 видів, що складає понад половини сіх існуючих тут видів.
На гирловій ділянці, найбільш багатій рибою, видовий склад у кількісному співвідношенні окремих видів характеризується наступними показниками: лящ 4,5%; плотва 49%; густера 16%; окунь 12%; судак 1,5%; щука 9,4%; синець 5%; язь 1,6%; інші 8%.
Антропогенні навантаження істотно змінили екологічні умови проживання риб у низовях р. Росі, що помітно вплинуло на структуру угруповання риб, як у якісному, так і у кількісному відношенні.
Основною причиною того, що відбувається є зарегульованість стоку Дніпра, що потягло за собою інтенсивне переміщення багатьох видів риб понто-каспійського комплексу уверх по каскаду. У гирлових ділянках притоків Дніпра багато з них натуралізувалися і досягли масового розвитку. У гирловій частині Росі широко розповсюдилися деякі види бичків, триголкова колюшка, чорноморська ігла і тюлька, яка масово заходить сюди для нагулу.
Збагачення іхтіофауни цієї ділянки відбувалося також за рахунок інтродукції представників китайського рівнинного фауністичного комплексу (білий амур, білий і строкатий товстолобики), заселення яких у Кременчуцьке водосховище було розпочате у 1969р.
Іхтіофауна р. Рось (район м. Біла Церква) поповнювалася рослиноїдними видами й раніше. Природна кормова база тут майже повністю забезпечує харчові потреби амурських акліматизаторів. Чисельність промислових видів риб у середній частині річки складає близько 35%, решта припадає на частку малоцінних і масових видів риб. Промисел на цій ділянці річки не проводиться, промислова рибопродуктивність низька і коливається від 10 до 17 кг/га. Очевидно має вплив нерегульований любительський вилов, часто із застосуванням заборонених способів, а також підвищена евтрофікація і значний відбір води на господарські потреби. В останні роки у середній течії річки зареєстровано близько 22 видів риб.
Ще більше рибне населення на верхній ділянці річки. Тут спостерігається домінування видів риб озерно-річкового комплексу (окунь, плотва, щука, рідше лин, карась, лящ, густера, горчак) і у меншій мірі представлені реофільні види язь, піскар, ялець, шиповка. На верхній ділянці річки виявлено 16 видів риб.
Таким чином, аналіз іхтіофауни р. Рось показує, що склад і структура угруповань залежать від належності до певної ділянки річки і різноманіття біотопів.
Антропогенний вплив сприяє створенню нових видових угруповань риб. Для р, Росі спостерігається добре виражена закономірність, типова майже для всіх рівнинних річок видовий склад іхтіофауни і її кількісні показники зменшуються від гирла до витоку.
Санітарно-мікробіологічний стан
Санітарно-мікробіологічний контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці обєму.
При визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій, у деяких випадках головний чисельність бактеріопланктону, що характеризує загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній товщі.
Визначення сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення річки, про перетворення речовин.
Мікробіологічні дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній частині у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду року.
Кількість бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна птиця.
За період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т. біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.
Найвища чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м. Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша у літній час у гирловій області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).
Про вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів повязана з надходженням у річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.
Був визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що обєм бактеріальної клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній період 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква, особливо взимку і навесні, а також у верхівях річки навесні.
Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний час.
Чисельність кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками ви?/p>