Гідроекологічна оцінка річки Рось
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
а у верхній частині заболочена, нижче осушена, пересічна ширина заплави 200 м. Річище звивисте, на окремих ділянках розгалужене шириною до 20 м, глибиною до 2-2,5 м. Похил річки 1,3 м/км. Живлення мішане. Замерзає наприкінці листопада на початку грудня, скресає на початку березня. У нижній течії споруджено три водосховища.
Річка Протока.
Бере початок у Васильківському районі поблизу с. Марянівки. Протікає через Білоцерківський район. Довжина 50 км, площа басейну 580 км2. Долина коритоподібна, ширина до 2 км, глибина 20 м. Заплава 100 м шириною. Річище звивисте, глибиною 0,4-0,6 м, 10 м у нижній течії. Похил річки 0,8 м/км. Живлення атмосферними опадами. Стік частково зарегульовано.
Річка Насташка.
Бере свій початок за с. Чупира і протікає через такі села: Потіївка, Насташка, Троцьке і в с. Острів вливається в р. Рось. Довжина 25 км. Береги пологі. Ширина 8 м. В засушливий час рідко пересихає. В р. Насташку впадає струмок Жигалка.
Річка Узинка.
Бере свій початок у Київській обл. і протікає через села: Василів, Янківку, Узин, Блощинці, Чепеліївку і вливається до р. Рось.
Вузенька, 2 м, береги пологі. Має доплив невеличку річку Узьку, яка починається на полях Янківки і проходить через с. Антонів. Доплив дуже вузенький 1 м.
На Білоцерківщині є ще дрібні річечки-струмочки: струмочок Красна, Нурець, Чернен.
Правий берег вищий і вкритий лісом, а лівий низький, багатий сінокосами, лугами, болотами.
Розглядаючи річки Білоцерківщини можна сказати, що всі вони поміліли, замулились піском. На процес погіршення річок впливає багато факторів: зменшення лісів, засмічення корит річок, водозабір для промислових підприємств.
Гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни
Досліджуваний басейн за розвитком бактеріо- і фітопланктону, водної флори та фауниналежить до бета-мезосапробних водойм, оскільки на всіх річках басейну у тій чи іншій степені має вплив забруднення.
На окремих ділянках річок, особливо нижче великих населених пунктів, інтенсивність забруднення буває значною, і вони належать до альфа- або навіть полісапробної зони.
Відбір гідробіологічного матеріалу проводився на ставах у верхній, середній і нижній частині р. Рось. а також у Корсунь-Шевченківському водосховищі.
Характеризуючи розвиток фітопланктону р. Рось необхідно зауважити, що найбідніший фітопланктон взимку. Складається він в основному діатомовими, зеленими, частково, синьо-зеленими водоростями. У зимовому фітопланктоні виявлено 47 видів і форм водоростей, з них 23 діатомових. Навесні інтенсивність розвитку фітопланктону значно зростає, а у літній період знижується. Переважають зелені водорості, на деяких ділянках вони складають до 80% від чисельності всього фітопланктону. Всього у літньому планктоні відмічено 165 видів і різновидів водоростей.
В основному фітопланктон складається з евгленових водоростей. Домінуючі комплекси фітопланктону вказують на достатньо високий ступінь евтрофікації р. Рось і наявністю органічних забруднень.
Зоопланктон є одним з основних елементів угруповань водних тварин, які відіграють велику роль у формуванні якості води та кормової бази риб.
Зоопланктон р. Рось характеризується відносно бідним видовим складом і якісним розвитком. Для р. Рось характерним є великі швидкості течії від 0,3-0,5 до 2,5-3,0 м/с і значна мутність. На зарегульованих ділянках річки кількість видів зоопланктону менша, ніж на незарегльованих, однак рівень кількісного розвитку значно вище. Видовий склад і кількість зоопланктону збільшується від витоку (мінімальне значення) до гирла.
Оцінюючи в цілому санітарно-біологічний стан води р. Рось і основних притоків за зоопланктоном, необхідно відмітити, що індекс сапробності складає 1,6-1,9. Це відповідає бета-мезаспробному стану, т. ч. водойма помірно забруднена. Кількість мезасапробних організмів є показником рівня забруднення води, своєю життєдіяльністю вона сприяють її очищенню. У сезонному аспекті необхідно відмітити зростання індексу сапробності восени і особливо взимку, що засвідчує більш високий рівень забруднення.
Іхтіофауна басейна Росі, за останніми даними, представлена 35 видами риб, що належать 10 родинам:
- Родина карпових
- Лящ
- Плотва
- Густера
- Синець
- Краснопірка
- Язь
- Ялець
- Головань
- Керех
- Подус
- Лин
- Уклійка
- Карась звичайний
- Карась срібний
- Чехоня
- Сазан
- Товстолобик
- Горчак
- Родина окуневих
- Судак
- Окунь
- Йорж
- Носар
- Родина вюнових
- Голець звичайний
- Шиповка
- Вюн
- Родина сомових
- Сом європейський
- Родина щукових
- Щука
- Родина тріскових
- Налим
- Родина оселедцевих
- Тюлька
- Родина голкових
- Морська голка
- Родина бичкових
- Бичок-кругляк
- Бичок-піщаник
- Бичок-пуцик
- Бичок-пуголовочка
- Родина колюшкових
- Тригольчата колюшка
Порівняння складу рибного населення Росі за результатами попередніх досліджень і сьогодення свідчать про те, що іхтіофауна річки значно змінилася. Наприклад, раніше повсюдно розповсюджені реофільні види (жерех, головань, підуст) в останні роки зазнають пригнічення, зумовлене значною зарегульованістю стоку, що істотно змінило умови проживання цих риб. На сьогодні вони переважно зустрічаються у нижній частині річки. А такі види, як рибець й усач, раніше типові для всієї річки, потрапили до розряду рідкісних і зникаючих видів.
Домінує у Р