ГiгiСФнiчнi вимоги до розмiщення i планування населених пунктiв та житлових примiщень
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ого добровiльного вiдселення зi щiльнiстю забруднення ТСрунту радiонуклiдами цезiю вiд 5 до 15 Кi/км2, або стронцiю вiд 0,15 до 3 Кi/км2, або плутонiю вiд 0,01 до 0,1 Кi/км2, а також територiСЧ з ТСрунтами, якi сприяють мiграцiСЧ радiонуклiдiв у рослини з щiльнiстю забруднення радiонуклiдами цезiю вiд 0,1 до 5 Кi/км2, або стронцiю вiд 0,02 до 0,15 Кi/км2, або плутонiю вiд 0,005 до 0,01 Кi/км2.
На територiСЧ зони забороняСФться будiвництво нових i розширення дiючих пiдприСФмств, безпосередньо не повязаних iз забезпеченням радiоекологiчного та соцiального захисту населення та його життСФдiяльностi, курортно-рекреацiйних установ, обмежуСФться сiльськогосподарське виробництво, суворо обмежуСФться нове житлове будiвництво.
Зона посиленого радiоекологiчного контролю з щiльнiстю забруднення ТСрунту радiонуклiдами цезiю вiд 1 до 5 Кi/км2, або стронцiю вiд 0,02 до 0,15 Кi/км2, або плутонiю вiд 0,005 до),0РЖ Кi/км2, а також територiя з ТСрунтами, якi сприяють ви-(пнiii мiграцiСЧ радiонуклiдiв у рослини, з щiльнiстю забруд-iичшя iзотопами цезiю вiд 0,02 до 0,1 Кi/м2.
Для мiст, кiлькiсть населення в яких складаСФ понад 250 тис. iн 10, i курортiв державного значення необхiдно передбачити (мi iмiщоiшя пiдприСФмств промисловоСЧ переробки побутових Пiдходiн смiттСФпереробнi пiдприСФмства. Норми накопиченнi! побутових вiдходiв мають бути визначенi, виходячи iз розрахунку в середньому 280300 кг на одну людину по мiсту.
Забудова кварталiв житлових районiв може здiйснюватися за рiзними системами планування: периметральною, рядковою або груповою. З гiгiСФнiчноСЧ точки зору, суттСФву перевагу над iншими маСФ рядкова система, яка дозволяСФ забезпечити добру аерацiю дiлянки, доцiльну орiСФнтацiю вiкон та зменшення рiвня шуму.
Однак бiльш привабливими в архiтектурно-планувальному пiдношеннi СФ периметральна та групова системи, якi i СФ нинi найбiльш поширеними.
Важливою гiгiСФнiчною характеристикою житловоСЧ забудови СФ щiльнiсть житлового фонду, тобто площа житла (в м2), яка припадаСФ на територiСЧ мiкрорайонiв. У клiматичних умовах УкраСЧни, залежно вiд поверховостi, щiльнiсть житлового фонду може коливатися вiд 25003000 до 600010 000 м2/га.
Щiльнiсть забудови (вона теж залежить вiд поверховостi будинкiв) не повинна перевищувати 26 % для 29-поверховоСЧ забудови i 1217 % для 916-поверховоСЧ. Щiльнiсть населення у великих мiстах не повинна перевищувати 9001000 осiб на 1 га, у малих 6080 осiб на 1 га.
Для будiвництва житлових примiщень використовують рiзноманiтнi будiвельнi матерiали. Найважливiшими гiгiСФнiчними показниками СЧх якостi СФ: теплопровiднiсть, теплоСФмнiсть, повiтропроникнiсть, водопоглинання, гiгроскопiчнiсть, звукопроникнiсть.
За походженням використовують природнi та штучнi будiвельнi матерiали. До природних матерiалiв належать саман, деревина, глина, природна цегла. Штучнi будiвельнi матерiали можуть бути виготовленi як з використанням природноСЧ сировини (силiкатна цегла, бетон), так i шляхом хiмiчного синтезу (полiмернi матерiали). Останнi вимагають певноСЧ обережностi, оскiльки можуть видiляти у повiтря примiщень рiзнi токсичнi хiмiчнi речовини, накопичувати на своСЧй поверхнi заряди статичноСЧ електрики. Крiм того, вони значно поступаються природним матерiалам за теплозахисними властивостями, СФ пожежонебезпечними i внаслiдок займання видiляють велику кiлькiсть токсичних речовин.
Будiвля (житловий будинок) складаСФться з будiвельних конструкцiй: фундаменту, зовнiшнiх i поверхових перекрить, дверей, вiкон i даху. Габарити й матерiали, з яких виготовляються цi та iншi (балкони, сходинки) конструкцiСЧ, а також СЧх оздоблення мають вiдповiдати спецiальним будiвельним та гiгiСФнiчним нормативам.
За кiлькiстю поверхiв житловi будинки бувають одно-, мало-(23) i багатоповерховими. Розрiзняють поверхи цокольнi (пiдлога розмiщена нижче вiд площини тротуару, землi або вiдмостки, але не бiльш як на половину висоти примiщення), надземнi (пiдлога вище вiд рiвня землi) та мансарднi (на горищi) . У деяких будинках СФ також пiдвальнi поверхи (якщо пiдлога нижче вiд рiвня землi бiльш як на половину висоти примiщення). Пiдвальнi та цокольнi поверхи не повиннi використовуватися для житлових примiщень.
Нормативне значення мiнiмального розмiру житловоСЧ площi на одну людину в УкраСЧнi становить 13,65 м2, мiнiмальноСЧ висоти стелi 2,7 м. Житлова квартира складаСФться з житлових кiмнат (спальнi, кiмнати загального користування вiтальнi, робочого кабiнету), кухнi, ванноСЧ-душовоСЧ, вбиральнi, комори та iнших пiдсобних примiщень, передпокою та коридору. Кiлькiсть i площа примiщень, СЧх взаСФморозташування визначаються складом сiмСЧ, а також деякими iншими обставинами. Оптимальна кiлькiсть основних кiмнат у квартирi масового будiвництва маСФ бути бiльшою за кiлькiсть мешканцiв у нiй i може бути визначена за достатньо простою формулою:
V = п+1,
де V кiлькiсть житлових кiмнат, п кiлькiсть дорослих членiв сiмСЧ, дiвчата вiком понад 12 рокiв та юнаки вiком понад 14 рокiв повиннi мати окремi кiмнати. Мiнiмальна площа спальнi 910 м2, спальнi на двох осiб 1215 м2. За кiлькiстю примiщень, а також СЧх внутрiшнiм плануванням можливi рiзнi варiанти одно-, дво-, три- (i бiльше) кiмнатних квартир.
Незалежно вiд кiлькостi кiмнат у квартирi в нiй слiд видiляти три функцiональнi зони: спальну, робочу та загальну.
Основними вимогами до пiдтримання санiтарно-гiгiСФнiчного режиму в квартирi слiд вважати щоденне поточне вологе прибирання, запобiгання забрудненню, пiдтримання чистоти й порядку, обовязкове провiтрювання (бажано на?/p>