ГiгiСФнiчнi вимоги до розмiщення i планування населених пунктiв та житлових примiщень
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ви не перевищуватиме 10 %.
Розмiщення спортивних споруд, паркiв, дитячих установ, лiкувально-профiлактичних i оздоровчих установ, а також садiння плодоягiдних дерев i кущiв на територiСЧ санiтарно-захисноСЧ зони не допускаСФться.
Тваринницькi, птахiвницькi, звiрiвницькi ферми, ветеринарнi служби, склади мiнеральних добрив i хiмiчних засобiв захисту рослин слiд розмiщувати з пiдвiтряного боку по вiдношенню до iнших сiльськогосподарських обСФктiв у селiтебнiй зонi. ТериторiСЧ виробничих зон не повиннi роздiлятися на окремi дiлянки залiзничними або автомобiльними шляхами загальноСЧ мережi.
Розриви мiж будинками i спорудами сiльськогосподарських виробничих обСФктiв мають вiдповiдати вимогам чинних нормативних документiв.
Обовязковим елементом планування та благоустрою територiСЧ населеного пункту, i особливiо СЧСЧ селiтебноСЧ зони, СФ озеленення. ГiгiСФнiчне значення озеленення багатофункцiональне. Зокрема, воно сприяСФ зменшенню ступеня забруднення повiтря пилом i рiзними хiмiчними речовинами, полiпшуСФ мiкроклiмат, збагачуСФ повiтря киснем та фiтонцидами, створюСФ сприятливi у психогiгiСФнiчному вiдношеннi ландшафтнi умови довкiлля, сприяСФ вiдпочинку, заняттям фiзичною культурою, спортом тощо.
На добре озеленених дiлянках забрудненiсть атмосферного повiтря набагато нижча, нiж на недостатньо озеленених або на таких, якi взагалi не мають зелених насаджень. Найефективнiше затримують пиловий аерозоль i^акi дерева i кущi, як липа, бузок, вяз та клен гостролистий, що мають листя з нерiвною поверхнею, яка добре затримуСФ пиловi частинки. Газостiйкими СФ також канадська тополя, клен, ялина та бiла акацiя.
Певне значення для пiдвищення ефективностi очищення повiтря вiд пилових i газових забруднень маСФ рацiональна схема посадки зелених насаджень. Вона не повинна бути дуже щiльною, аби запобiгати застою повiтря. Значно пiдвищуСФться очисна дiя зелених насаджень у перiод СЧх вегетацiСЧ.
Сприятливо впливають зеленi насадження на мiкроклiмат i iншi параметри. Це повязано з тим, що вони зменшують потiк сонячноСЧ енергiСЧ, знижують радiацiйну температуру i температуру повiтря.
Залежно вiд призначення, мiiя та площi зелених насаджень розрiзняють насадження загального користування (лiсопарки, парки, сади, бульвари, сквери), обмеженого користування (озеленення дiлянок окремих обСФктiв) та спецiального призначення (озеленення санiтарно-захисних розривiв i зон озеленення вздовж транспортних магiстралей).
На територiСЧ мiських та сiльських поселень необхiдно передбачити безперервну систему озеленення, а також озеленення iнших вiдкритих просторiв, якi в поСФднаннi iз замiськими мають формувати комплексну зелену зону.
Зовнiшнi межi комплексноСЧ зеленоСЧ зони не повиннi порушувати межi землекористувань, природнi рубежi, транспортнi магiстралi. У малих, середнiх i великих мiстах наявнi масиви мiських лiсiв також необхiдно перетворювати на мiськi лiсопарки i вiдносити додатково до озеленених територiй загального користування, виходячи з розрахунку не бiльше за 5 м2 на одну людину.
Територiю санiтарно-захисних зон промислових пiдприСФмств не слiд розглядати як резерв розширення територiСЧ пiдприСФмства. У цiй зонi не допускаСФться розмiщувати житловi будинки, дитячi дошкiльнi заклади, загальноосвiтнi школи, установи охорони здоровя та вiдпочинку, спортивнi споруди, сади, парки, садiвничi товариства й городи.
У разi розташування селiтебноСЧ i виробничоСЧ зон у сiльському населеному пунктi поряд необхiдно створювати мiж ними вiдповiднi санiтарно-захиснi i зооветеринарнi розриви, розмiри яких встановлюються згiдно з нормативними значеннями.
Слiд зазначити, що шириною санiтарно-захисноСЧ зони вважаСФться вiдстань мiж мiiями видiлення в атмосферу або ТСрунт виробничих шкiдливостей i житловою забудовою населеного пункту.
Малi тваринницькi ферми (фермерськi господарства) у селищах мiського типу, селах з утриманням великоСЧ рогатоСЧ худоби або свиней вiд 10 до 250 голiв, птицi до 1000 голiв необхiдно розмiщувати на окремих дiлянках iз дотриманням розмiрiв санiтарно-захисних зон.
Таблиця 1. Необхiдна ширина санiтарно-захисних зон сiльськогосподарських пiдприСФмств
Напрям господарстваНеобхiдна ширина санiтарно-захисних зон, м
255075100150200300400500
Допустима величина поголiвяСвиноферма15305075100125150200Бiльше за 200Ферма великоСЧ рогатоСЧ худоби204060100150200Бiльше200Птахоферма100200250300500750Бiльше750Вiвцеферма5075100150200400Бiльше400Кролеферма150300400Бiльше400
Господарсько-питне водоспоживання населення маСФ залежати вiд iнженерного обладнання забудови, природно-клiматичних умов i величини мiст за нормативними положеннями.
Для вибору оптимальних варiантiв взаСФмного розмiщення селiтебних територiй i промислових обСФктiв необхiдно враховувати рiвень фонового забруднення та потенцiал самоочищення природного середовища на конкретних територiях.
Залежно вiд метеорологiчних умов, якi сприяють концентрацiСЧ шкiдливих домiшок у навколоземному шарi атмосфери, територiя УкраСЧни подiляСФться на 4 зони.
Перша зона зона низького потенцiалу забруднення. ХарактеризуСФться приземними iнверсiями до 35 %, швидкi-пю вiтру 01 м/с, рiдкими туманами (менше за 10 %);
Друга зона зона помiрного потенцiалу забруднення. Повторюванiсть приземних iнверсiй до 40 %, швидкiсть вiтру 1020 м/с, туман до 10 % або до 20 % при швидкостi вiтру до 10 м/с;
Третя зона зона пiдвищеного потенцiалу забруднення. ХарактеризуСФться п