Географiя туризму
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Змiст
1Вступ
2Характеристика стану розвитку рекреацiйного туризму в краСЧнах ПiвденноСЧ РДвропи
3Особливостi розвитку туристичноСЧ галузi в краСЧнах ПiвнiчноСЧ Африки
4Висновки
5Лiтература
Вступ
Поняття туризм почало формуватися з початком масовостi, тобто перемiщень значноСЧ кiлькостi людей з метою змiстовного проведення дозвiлля, хоча можна з впевненiстю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людинi перш за все як бiологiчнiй iстотi, для якоСЧ рух СФ невiдСФмною потребою органiзму, а з часiв посилення урбанiзацiйних процесiв спiлкування з природним середовищем все бiльшою мiрою стаСФ психофiзiологiчною потребою.
Географiя туризму - галузь географiчних знань про просторово-часовi закономiрностi функцiонування туризму як суспiльного явища. Просторовi форми суспiльних явищ i процесiв дослiджуСФ суспiльна географiя. Вториннiсть туризму в потребах суспiльства обСФктивно зумовлюСФ його залежнiсть вiд рiвня соцiально-економiчного розвитку територiСЧ, детермiнована рiвнем та стилем життя СЧСЧ населення. Залежнiсть ця складна, обумовлена сукупною дiСФю обСФктивних умов загального цивiлiзацiйного поступу та умовами розвитку краСЧн певного типу, яка ще бiльше збурюСФться дiСФю характерних ознак, притаманних кожнiй конкретнiй територiСЧ: топологiчних (географiчне положення, конфiгурацiя, протяжнiсть); природних (рельСФф, клiмат, ландшафтна сфера); хронологiчних (iсторiя заселення та освоСФння територiСЧ, iсторiя розвитку державностi та формування економiки); хорологiчних (система розселення, економiчний каркас територiСЧ, форми територiальноСЧ органiзацiСЧ суспiльства, екологiчний стан територiСЧ). Сама сутнiсть туризму як мобiльноСЧ форми споживання i рекреацiйноСЧ дiяльностi, основанiй на доланнi простору, повязана з територiСФю, характером середовища в широкому розумiннi цього поняття (не тiльки природного середовища, а й соцiально-культурного та економiчного середовища людськоСЧ дiяльностi) i СФ географiчною. Тому саме географам належить значний доробок в дослiдженнях туризму: вiдомi працi B.C. Преображенського, Ю.О. ВСФдСФнiна, РЖ.В. Зорина, М.А. Ананьева, Н.П. ЗачиняСФва, Н.С. Фальковича, РД.А. Котляровата iнших дослiдникiв радянських часiв, а в УкраСЧнi - М.П. Крачила. Динамiчнiсть та масштабнiсть туризму, його соцiально-економiчнi наслiдки СФ тим обСФктивним пiдТСрунтям, на якому сформувалось соцiальне замовлення на географiчнi дослiдження туризму.
Мiжнародний туризм належить до найбiльш активних форм спiлкування людей, i знаходиться в тiсному звязку з такою галуззю географiСЧ як рекреацiйна географiя, що вивчаСФ природно-географiчнi, культурнi, iсторичнi i iншi умови, сприяючi розвитку туризму.
Характеристика стану розвитку рекреацiйного туризму в краСЧнах ПiвденноСЧ РДвропи
РДвропа маСФ в своСФму розпорядженнi сприятливi рекреацiйнi ресурси i надалi залишаСФться основним регiоном свiту в сферi санаторно-курортного лiкування, вiдпочинку та туризму.
Позитивнi якостi:
- вигiдне економiко-географiчне розташування;
- високий рiвень економiчного розвитку;
- зростаюча урбанiзацiя;
- зручнi транспортнi звязки з iншими краСЧнами;
- розвинена рекреацiйна iнфраструктура.
В СФвропейському регiонi зосередженi джерела мiнеральних вод, пляжi, гiрськi територiСЧ. Бiльша частина регiону маСФ всi умови для проведення вiдпочинку, санаторно-курортного лiкування.
До краСЧн з найкращими рекреацiйними ресурсами вiдносяться:
- приморськi, з переважною кiлькiстю сонячних днiв (РЖталiя, Францiя, Хорватiя, Монако та iншi);
- краСЧни з гiрськими ландшафтами та чистим повiтрям (Швейцарiя, Австрiя).
Ще одна причина популярностi СФвропейського регiону - це зосередження найбiльшоСЧ кiлькостi iсторичних та архiтектурних цiнностей. На розвиток рекреацiСЧ впливаСФ i те, що в РДвропi найвищий рiвень освiченостi та культури. Традицiйно тут проводяться рiзнi мiжнароднi заходи: конгреси, зСЧзди, конференцiСЧ, семiнари, симпозiуми, фестивалi, спортивнi змагання i iнше, що сприяСФ розвитку туризму.
КраСЧни ПiвденноСЧ РДвропи - один iз найбiльших у свiтi районiв туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства. Головними передумовами розвитку рекреацiйноСЧ галузi СФ: рекреацiйнi можливостi Альп, морських узбереж i островiв; культурна спадщина, яка охоплюСФ античну, вiзантiйську, римську, мавританську епохи, середньовiччя i сучаснiсть.
Тут розташованi вiдомi у всьому свiтi курорти Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-дель-Соль, Балеарськi та Канарськi острови (РЖспанiя), Лiгурiйська РiвСФра з центром у Сан-Ремо, узбережжя Адрiатики (РЖталiя), остови Егейського моря (Грецiя), Мальта - курортнi зони свiтового значення.
РЖталiйськi Альпи - один з основних мiжнародних районiв зимових видiв спорту. ВсесвiтньоСЧ слави набули архiтектурнi памятки, скульптура i живопис, музичнi твори, театр i кiномистецтво.
Найвiдомiшими культурними центрами СФ Рим, Мiлан, Флоренцiя, Венецiя, Неаполь, Генуя, Мадрид, Барселона, Толедо, Саламанка, Севiлья, Гранада, Афiни, Дельфи, Олiмпiя, Коринф тощо.
Середземноморя - головний район туристсько-рекреацiйноСЧ дiяльностi не тiльки в РДвропi, а й у всьому свiтi. Кiлькiсть iноземних туристiв, якi щороку прибувають сюди досягаСФ 118 млн. осiб. За цим показником третСФ мiiе (данi станом на 2009 р.) у свiтi посiдаСФ РЖспанiя - 52,2 млн. осiб туристiв щорiчно, серед яких 95% - з краСЧн РДС (перше мiiе у ФранцiСЧ - 74,2 млн. осiб, друге - ?/p>