Генезис та сучасний стан олімпізма та олімпійського руху
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
подій 11 вересня 2001 року були прийняті крутіші заходи безпеки по всьому маршруту руху Олімпійського вогню.
Жителям США через ЗМІ про маршрут факельної естафети було оголошено 4 грудня 2001 року.
Основні етапи факельної естафети:
Білий дім і Пентагон;
Статуя Свободи і міст Золотих воріт;
Памятники і національні парки;
Лижні курорти.
Рух факельної естафети проходило з використанням таких транспортних засобів як літак і повітряна куля, поїзд, автомобіль і велосипед, катер і каное. Де б не відбувалися події, вогонь факельної естафети був постійно забезпечений цілодобовою охороною.
На всіх етапах факельної естафети її учасників привітно зустрічали жителі всіх населених пунктів країни, по яких проходила естафета. У руках жителів були і національні прапори, і емблема Ігор, і талісман. Серед жителів, які вітали факелоносцев, були і дорослі, і діти, люди різних професій і соціальних груп, різних національностей і рас, атеїсти і віруючі. Це було національне свято країни.
Рисунок 4.3 Олімпійський факел XIX Зимових
Олімпійських Ігор 2002 роки
4 лютого Олімпійський вогонь прибув в штат Юту, штат гірських масивів і красивих озер. У Солт-Лейк-Ситі в місто-організатор XIX зимових Олімпійських Ігор факельна естафета прибула 7 лютого 2002 року. На урочистій зустрічі учасників факельної естафети, все хто був присутній на церемонії, пригадали про тих, хто загинув від рук терористів 11 вересня 2001 року.
Під час урочистого відкриття Ігор 8 лютого 2002 року факельна естафета завершилася запалюванням вогню в Олімпійській чаші центральної спортивної арени Солт-Лейк-Ситі.
Витрата бюджету на виконання програми факельної естафети в лютому 2000 року склала 25 млн. доларів. Головними інвесторами цієї програми виступили компанії Coca-Cola і Шевроле, забезпечивши 2/3 бюджету. Окрім цього фінансову підтримку організаторам Ігор надали компанії авіаліній Дельта і AT&T, банки і спортивні організації США
Висновки
Всебічний аналіз розвитку олімпізму в нашій країні дає всі підстави твердити про його потужний і наступальний рух. Якщо вдатися до цифрових показників, то помітимо, що лише за 15 років від дня створення Національного олімпійського комітету України, або лише за три літні і три зимові Олімпіади, Україна має майже такі здобутки у медалях, які досягли за сто років участі в Олімпійських іграх Австрія, Аргентина, Чехія, Єгипет, Португалія, Іспанія, Греція, Норвегія, Канада й інші країни.
Близько десяти діячів українського олімпійського руху нагороджені найвищими відзнаками Міжнародного Олімпійського Комітету. Двоє наших земляків - члени МОК, до 40 осіб у керівних органах Міжнародних спортивних федерацій.
Україна за 15 років участі у засіданнях МОК неодноразово виступала з конструктивними пропозиціями, спрямованими на пожвавлення олімпійського руху у світі. Нашу країну відвідують високі посадові особи МОК та інших Міжнародних спортивних організацій. Тут проводяться масштабні різнопланові заходи всесвітнього рівня.
Напередодні Олімпійських ігор у Атланті один з оглядачів, прогнозуючи остаточний розподіл місць, назвав Україну "темною конячкою", яка може посунути назад так званих фаворитів. І не помилився.
Він же, напередодні Афінської Олімпіади, маючи на руках підсумки Олімпіади в Сіднеї, де ми припустилися багатьох помилок, писав, що такі пострадянські держави, як Україна, котра жила ніби-то старим багажем, можуть розраховувати на місця лише у третій десятці. Коли ж стали відомі остаточні результати виступів, цей спеціаліст визнав, що знову помилився. На цей раз говорив про існування так званого "українського парадоксу". В чому він полягає, розшифрування ми не одержали.
На наше глибоке переконання, весь "парадокс" полягає у великому праце-любстві наших людей, їхньому бажанні жити і бути не гіршими від тих, хто населяє так званий цивілізований світ.
Можна тільки позаздрити тій силі й енергії, яка зявляється у нашого народу, який піднявся з колін і розбудовує власну державу на свій розсуд для майбутніх поколінь.
Подальша історія олімпійського руху в Україні обіцяє бути не менш захоплюючою.
Список використаних джерел
1.А. Суник, Российский спорт и олимпийское движение на рубеже XIX-XX веков, М., 2001;
2.Б. Базунов Эстафета олимпийского огня; Москва 1990.
3.Базунов Б. А., Боги стадионов Эллады, М., 2002;
4.Базунов Б. Эстафета олимпийского огня; Москва 1990.
5.Барвинский В., Вилинский С. Рождено Олимпиадой; Москва 1985.
6.Власов Р.М. Робота над собою. - М., 1999.
7.Все о спорте. - Москва, 1988.
8.Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта; Москва 1987.
9.Павлов С.П. Олимпийская энциклопедия. - М., 1990.
10. - Washington Profile, 11 апреля 2008 года.(рус.)">Политика Олимпиад. Коллекция фактов - Washington Profile, 11 апреля 2008 года.(рус.)
11.. Спорт-ревю, № 17 (412), 25 апреля-1 мая 2008">Сергей Арутунян. Олимпийская политика . Спорт-ревю, № 17 (412), 25 апреля-1 мая 2008
12.-,202008.">Сергей Шилов. Спартакиада. Лучшие из лучших - Великая эпоха, 20 апреля 2008 года.
13.Шанин Ю. От эллинов до наших дней; Москва 1995.
14.Штейнбах В. Л. Век олимпийский, в 2-х томах, М., 2002.
15.Энциклопедический словарь юного спортсмена. - Москва, 1996.
16.%