Генеза та семантико-функціональні особливості звороту "туди й дорога"
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
? не подозревал, какая такая валюта! Господь меня наказует за скверну мою, с чувством продолжал Никанор Иванович, то застегивая рубашку, то расстегивая, то крестясь...
(М.Булгаков “Мастер и Маргарита”)
В (11) мовець вживає формулу туда и дорога у відповідь на докори у грішному житті, визнаючи тим самим свої провини.
(11) (Ниса:) Мне думается, что ты разбойник и тебе быть повешену.
(Чужехват:) Туда и дорога, а что пожито сладко, так то мое, по пословице “что взято, то свято”.
(А.Сумароков “Опекун”)
Обидва випадки, в яких використання виразу туди й дорога відхиляється від мовленнєвого стандарту, слід розглядати як оказіональні, що служать меті художньої виразності. Проте в них зберігається інваріантний зміст виразу, який дозволяє читачам правильно зрозуміти наведені фрагменти.
Таким чином, зворот туди й дорога виявляє широкі потенції не лише до комунікативного, а й до семантичного варіювання, використовуючись у різних ситуаціях, так чи інакше повязаних з ідеями провини, гріха, покарання, гибелі. Зрозуміло, що таке варіювання утруднює словниковий опис фраземи, що призводить до явних огріхів у лексикографічній практиці, коли ілюстрація та тлумачення погано співвідносяться. Найстійкішим компонентом, який можна вважати семантичною домінантою цього звороту, є негативна оцінка обєкта висловлювання людини чи предмета. Наявність такої оцінки зумовлена тим комунікативним завданням, для якого перевісно і було призначено зворот туди й дорога: закріпити вербально акцію відправлення на той світ нечистого покійника. Несхвальна оцінка такого покійника відбилася в негативній конотації, що розвинулася у цього звороту, а це послужило підставою для поширення сфери його вживання на випадки, коли померлого засуджували, зневажали, ставилися до нього з презирством тощо незалежно від від виду смерті і способу поховання. З часом висловлювання туди й дорога стало вживатися і поза контекстами смерті-покарання, зберігаючи прагматичний зміст різкого осуду обєкта висловлювання.
Список литературы
Даль, ПРН Даль В.И. Пословицы, поговорки и прибаутки русского народа. Сборник в 2 томах. СПб., 1997.
Зеленин Зеленин Д.К. Избранные труды. Очерки русской мифологии. Умершие неестественной смерью и русалки. М.: Индрик, 1995.
Жуков Жуков В.П. Пословица // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990.
Макаров Макаров М. Древние и новые божбы, клятвы и присяги русские // Труды и летописи Общества истории и древностей российских. Ч.IV, кн. 1. М., 1828.
МАС Словарь русского языка. В четырех томах. Под ред. А.П.Евгеньевой. М.: Рус. язык, 1985-1988.
Номис Українські приказки, прислівя і таке інше. Уклав М. Номис. К.: Либідь, 1993.
Толстой Толстой Н.И. Язык и культура // Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. М.: Индрик, 1995.
Успенский Успенский Б. Мифологический аспект русской экспрессивной фразеологии // Антимир русской культуры. Язык, фольклор, литература. М.: Ладомир, 1996.
Франко Іван. Галицько-руські народні приповідки. / В 3 томах, 6 випусках. Т.3. Львів, 1909.
ФСУМ Фразеологічний словник української мови. К.: Наук. думка, 1993.