Geum.ru

Вода на Марсi

Дипломная работа - Авиация, Астрономия, Космонавтика

Другие дипломы по предмету Авиация, Астрономия, Космонавтика



?ографiях, зроблених рiзними КА, виявилося, що поверхня ЧервоноСЧ планети i тепер активно перетворюСФться i показуСФ явнi свiдчення водноСЧ ерозiСЧ. Причому, за багатьма ознаками, вода була тут зовсiм недавно, а можливо, i донинi продовжуСФ геологiчну дiяльнiсть. Це означаСФ, що вслiд за вiдкриттям наявностi води на Марсi у твердiй фазi стаСФ дуже вiрогiдним припущення про СЧСЧ наявнiсть i в рiдкiй фазi. Зображення на знiмках (рис. 8), зроблених 2005 р. зондом Марс реконайсенс орбiтер у кратерi в областi Землi Сирен (Terra Serenum), дуже схожi на слiди рiдини, яка тече. На знiмку того ж кратера, зробленому iншим штучним супутником Марса шiсть рокiв тому, такого потоку не було. Скорiш за все, це означаСФ, що по поверхнi Марса пiсля 1999 р. протiкала рiдина.

Рис. 8

Саме пiсля аналiзу повторних (на iнтервалi декiлькох рокiв) знiмкiв одних i тих же дiлянок марсiанськоСЧ поверхнi були отриманi найнадiйнiшi свiдчення того, що вода все ще iнодi тече поверхнею Марса принаймнi по двох територiях поверхнi. На отриманих у 2004-2005 pp. фотографiях з КА Марс глобал сурвеСФр мiстяться яскравi смуги з гiллястими закiнченнями, характерними для так званих алювiальних потокiв, яких ще не було на отриманих 1999 р. та 2001 р. зображеннях тих же мiiь. Адже така форма вiдкладень повнiстю вiдповiдаСФ перенесенню матерiалу проточною водою.

Дослiдники вважають, що ця вода просочилася з трiщин, якi виникли, наприклад, пiсля падiння метеорита, котрий колись пробив один з численних пiдземних резервуарiв рiдкоСЧ води. Згiдно з оцiнками фахiвцiв, кiлькiсть води, що витекла та встигла пройти сотнi метрiв, була еквiвалентна приблизно вмiсту пяти-десяти плавальних басейнiв. Показаний на рисунку схил розташований у пiвденнiй пiвкулi Марса - приблизно на 37 широти, де деннi температури влiтку можуть iнколи перевищувати 0 С. Тому наявнiсть там води в рiдкому станi цiлком можлива. Крiм пошуку змiн на схилах ученi також оцiнили iнтенсивнiсть, з якою на поверхнi Марса зявляються новi кратери ударного походження. Так, 98% марсiанськоСЧ поверхнi вiдзнято у 1999 р. i приблизно 30% поверхнi планети сфотографовано ще раз 2006 р. Повторнi зображення показали 20 нових кратерiв (рис. 9) дiаметром вiд 2 до 148 м. Цi данi особливо важливi для впевненого визначення вiку рiзних утворень на поверхнi Марса.

Була висунута гiпотеза, що показанi на рис. 9 жолоби сформованi потоками води з каменями й пiском - чимось на зразок селiв. Багато з цих виносiв мають жолоби, якi свiдчать, що по них текла рiдина, iмовiрно, вода.

Рис. 9

Потрiбнi були сотнi епiзодiв сходження селiв для того, щоб утворити показану на знiмках картину. Кожен такий прорив води у верхнiй частинi схилу веде до процесiв, пiд час яких конкурують випаровування (кипiння), замерзання та сила тяжiння. РЖндивiдуальнi виноси, зображенi на цих знiмках, були використанi для приблизноСЧ оцiнки мiнiмальноСЧ кiлькостi води, потрiбноСЧ для утворення СЧх. Це було зроблене за умови, що потоки подiбнi до земних селiв, у яких вода становить 10-30%. Для оцiнювання обСФму виносу взяли приблизну величину СЧхньоСЧ товщi - 2 м. За таких умов мiнiмальна кiлькiсть потрiбноСЧ води близька до 2.5 млн. лiтрiв.

На знiмках 2008 р. з КА Марс реконайсенс орбiтер зареСФстровано в кратерi Вернал (Vernal) в областi Землi АрабiСЧ (Arabia Terra) горби, схожi на джерела. Вони цiлком можуть бути давнiми гiдротермальними джерелами, якщо взяти до уваги СЧхню невелику висоту й елiптичну форму. На Землi вражаюче схожими на них обСФктами СФ гарячi джерела в АвстралiСЧ.

Таким чином, отриманi останнiм часом спостережнi данi показують, що й сьогоднi Марс СФ геологiчно активним небесним тiлом. Вода на цiй планетi суттСФво впливаСФ на формування рельСФфу СЧСЧ поверхнi. РЖ запаси води мають бути досить великими.

Лiтература

  1. Clancy R.T.; Grossman А.; Wolff M.J.; James P.B.; Rudy D.J.; Billawala Y.N.; Sandor B.J.; Lee S.W.; Muhleman D.O. Water vapor saturation at low altitudes around Mars aphelion: a key to Mars climate? // Icarus.- 1996.- 122.- P. 36-62.
  2. Goldspiel J.M., Squyres S.W. Groundwater sapping and valley formation on Mars // Icarus.- 2000. - 148.- P. 176-192.
  3. Hoffman N. White Mars: a new model for Mars surface and atmosphere based on C02 // Icarus. - 2000. - 146.- P. 326-342.
  4. Kahn R. The evolution of C02 on Mars // Icarus.- 1985.- 62.- P. 175-190.
  5. Pollack, J.B., Kasting J.B., Richardson S.M., Poliakoff K. The case for a wet, warm climate on early Mars // Icarus.- 1987.- 71.- P. 203-224.