Внесок К.Д. Ушинського у розвиток педагогіки

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

ся рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності.

Навчання дітей рідною мовою, на думку Ушинського, має на меті: розвиток "природженої душевної здібності, яку називають даром слова", введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана Ушинським в його чудовій статті "Рідне слово".

"Мова народу" - найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не вяне".

Він вважав, що основними завданнями народної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму засобами рідної мови, яка не тільки виражає духовні якості народу, а й являється найкращим його наставником, що вчив народ ще тоді, коли не було ні книжок, ні школи.

 

1.3 К.Д. Ушинський про народність виховання

 

К.Д. був упевнений, що "є лише загальна для всіх природжена схильність, на яку завжди можна розраховувати вихованню: це те, що ми звемо народністю... Виховання створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу". [2]

К.Д. Ушинський стверджував думку про те, що кожен народ має свій особливий ідеал людини і вимагає від свого виховання відтворення цього ідеалу в окремих особистостях. Ідеал кожного народу відповідає його характеру, визначається його суспільним життям і розвивається разом із його розвитком.

Ушинський був переконаний у тому, що "громадське виховання, яке зміцнює і розвиває в людині народність, розвиваючи водночас її розум і самосвідомість, могутньо сприяє розвиткові народної самосвідомості взагалі; воно вносить світло свідомості у тайники народного характеру і робить сильний і багатотворний вплив на розвиток суспільства, його мови, його літератури, його законів, словом, на всю його історію". [3]

Ідея народності виховання була спрямована проти впливу на вітчизняну школу освітніх систем західноєвропейських країн. Чиновники Міністерства народної освіти виступали за підтримку європейської народної освіти. К.Д. виступав проти механічного перенесення на вітчизняний ґрунт систем виховання і навчання, які склалися в інших державах, в інших історичних умовах.

За Ушинським, критерієм використання наукових досягнень у створенні національної системи освіти і виховання є народність. Народність як глибока віра у творчі сили своєї країни, як вимога передати справу народної освіти народові, побудова системи виховання у відповідності з особливостями різних націй, що населяють країну, і умовами життя. Великий педагог висунув вимогу, щоб справа народної освіти була звільнена від важкої і гальмуючої розвиток урядової опіки. Засноване на народності виховання розвиває у дітей почуття патріотизму, національної гордості, почуття обовязку перед батьківщиною, привчає завжди ставити загальні інтереси вище особистих. Народність виховання повязана з питанням про виховання і освітнє значення рідної мови, яка відбиває все багатство і багатогранність людського життя.

 

1.4 Проблема мети і засобів морального виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського

 

Серед різних сторін виховання педагог-класик головне місце у розвитку особистості відводив вихованню моралі. У статті "Про моральний елемент виховання" він розмірковує про його важливість: збагачення розуму пізнанням приносить користь, проте чесною людиною навряд чи стане П.І. Чигинов, навіть якщо буде посвячений у всі таємниці органічної хімії або політичної економії; головне завдання виховання становлять явища моралі, і вони значно важливіші, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голів пізнанням. Моральне виховання розвиває в дітей гуманність, чесність, скромність, слухняність, повагу до старших, відчуття власної гідності. Воно сприяє формуванню почуття обовязку, волі.

Цінуючи розуміння великим педагогом законів розвитку природи, основні риси його етичних поглядів, слід мати на увазі, що моральність у К.Д. Ушинського поєднується з релігією. Хоча його погляди на релігію і змінювалися, у моральному вихованні чільне місце залишалося за підготовкою діяльного, з почуттям громадського обовязку громадянина своєї Вітчизни.

Дослідники творчості К.Д. Ушинського відмічають, що найважливішими засобами морального виховання він вважав:

навчання, яке вміло поєднує розвиток мовлення, повідомлення знань і моральне виховання учнів;

особистий приклад учителя;

переконування, якому він надавав дуже велике значення;

вміле поводження з учнями;

заходи попередження;

заохочення і стягнення. [1]

 

1.5 Внесок К.Д. Ушинського в розробку методології та теорії виховного процесу

 

Період плідної науково-педагогічної і практичної педагогічної діяльності Ушинський К.Д. Ушинського збігся із бурхливим розвитком світової науки, зокрема педагогіки. Найбільш відомі педагоги світу вели дискусії про те, що ж таке педагогіка. Чи є вона самостійною наукою? У чому особливості педагогіки як науки? Які звязки педагогіки з іншими науками?

Для К.Д. Ушинського важливим було перш за все довести, що педагогіка не повинна бути виконавицею міністерських інструкцій і вказівок, служницею чиновницької бюрократії. Він заявляв, що педагогіка є "самостійною соціальною галузз?/p>