Вiруснi захворювання. Захворювання травного тракту, що спричиняють анаеробнi мiкроорганiзми
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ: ВРЖРУСНРЖ ЗАХВОРЮВАННЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ АНАЕРОБНРЖ МРЖКРООРГАНРЖЗМИ
ВРЖРУСНРЖ ЗАХВОРЮВАННЯ
РЖнфекцiйний стоматит (слинотеча, везикулярний стоматит, мокра мордочка) це дуже контагiозне, гострозаразне захворювання, яке швидко поширюСФться серед кролiв. ХарактеризуСФться запаленням слизовоi оболонки рота, переважно язика.
Етiологiя. Збудником хвороби СФ фiльтрiвний вiрус, який швидко руйнуСФться при температурi 60 а також пiд дiСФю сонячних променiв.
Штучне зараження кроленят вiдбуваСФться при втираннi фiльтрату в скарифiковану та нескарифiковану слизову оболонку рота або ж при закапуваннi його в нiс.
Вiрус видiляють iз слини, кровi та сечi кролiв.
Епiзоотологiя. У природних умовах зараження вiдбуваСФться при контактi хворих кролiв iз здоровими. ХворiСФ молодняк вiком 12 мiсяцi.
Виникнувши в однiй клiтцi, хвороба охоплюСФ все бiльшу й бiльшу кiлькiсть тварин. З моменту вiдсадки кроленят вiд матерiв кiлькiсть хворих рiзко збiльшуСФться. В окремих випадках протягом 1015 днiв захворюСФ весь молодняк даного окролу. Потiм кiлькiсть хворих зменшуСФться до появи молодняка наступного окролу. РЖнодi хвороба не поширюСФться i обмежуСФться кiлькома випадками.
Найбiльше поширення iнфекцiйного стоматиту та вiдхiд кролiв спостерiгають в роки з великою кiлькiстю опадiв та рiзкими температурними коливаннями. Смертнiсть при цьому захворюваннi може досягати 30% i бiльше.
?лiнiчнi ознаки. РЖнкубацiйний перiод триваСФ вiд 3 до 5 днiв. Основнi змiни вiдмiчаються в ротовiй порожнинi. На слизовiй оболонцi язика, яснах, пiднебiннi, внутрiшнiй поверхнi щiк зявляються пухирцi i пустулки завбiльшки з головку шпильки. Слизова оболонка ротовоi порожнини запалена, пухирцi i пустули лопаються i на iх мiii утворюються ерозii i виразки. Кроленята втрачають апетит i багато пють. З рота у них видiляСФться велика кiлькiсть тягучоi, неприСФмного запаху слини, якою забруднюються мордочка, шерсть у дiлянцi шиi i грудей (рис. 5).
Внаслiдок змочування слиною волосся склеюСФться, утворюючи вусики у виглядi темноi смуги на хутрi мордочки. Наступного дня слинотеча посилюСФться. Бiла пiниста слина видiляСФться вже по всьому губному враю ротовоi порожнини. Нею змочуСФться волосся нижньоi губи та пiдщелепноi дiлянки. Кроленя тре лапкою мордочку, змочуючи при цьому волосяний покрив лапок, пiдгруддя та всiСФi мордочки. Волосся у цих мiiях склеюСФться слиною.
З появою слинотечi змiнюСФться загальний стан кроленят. Хворi звичайно забиваються у куток i роблять жувальнi рухи при цьому чути характернi звуки жвакання.
Апетиту хворi не втрачають, вони пiдходять до годiвниць, але через болючiсть рота iдять мало, внаслiдок чого худнуть. Нерiдко спостерiгаСФться пронос, що звичайно СФ несприятливою прогностичною ознакою.
Кроленята стають млявими, худнуть. Часто спостерiгаСФться опухання пiдщелепних, привушних i пiдязикових слинних залоз. Температура тiла протягом хвороби залишаСФться нормальною. При сприятливому перебiгу хвороба триваСФ 810 днiв. У разi тяжкого перебiгу захворювання тварини гинуть на 45-й день.
У кроленят, якi перехворiли на iнфекцiйний стоматит, волосся у дiлянцi мордочки тривалий час лишаСФться засохлим та склеСФним.
Крiм вище описаноi типовоi картини хвороби, нерiдко спостерiгаСФться абортивна ii форма, яка характеризуСФться доброякiсним перебiгом i часто залишаСФться непомiченою. При цiй формi також спостерiгаються ураження в ротi, але менш глибокi. Слина видiляСФться протягом 12 днiв лише в кутках рота. Загальний стан хворих кроленят майже не порушуСФться.
При патологоанатомiчному розтинi трупа вiдзначають виснаження органiзму. Слиннi залози (пiдщелепнi та привушнi) блiдо-рожевого кольору, соковитi. На розрiзi iх малюнок зберiгаСФться.
У ротовiй порожнинi часто знаходять рештки корму. Слизова оболонка язика набрякла, сiрувато-бiлого або сiрувато-жовтого кольору, по краях i на спинцi язика вона злущена, внаслiдок чого на нiй добре помiтнi смужковi або круглi ерозii та виразки.
У шлунку загиблих пiдсисних кроленят знаходять згустки молока та невелику кiлькiсть свiтлоi слизовоi рiдини.
Судини стiнок тонких кишок переповненi кровю. У просвiтi дванадцятипалоi кишки багато слизу блiдо-зеленого або жовтуватого кольору, iнодi з домiшкою дрiбних пухирцiв газу та невеликоi кiлькостi харчових мас. Слизова оболонка набрякла, вкрита слизом та гiперемiйована.
У товстому кишечнику помiтних змiн не спостерiгають; не виявляють також мiкроскопiчних змiн i в iнших органах.
Дiагноз. Хворобу розпiзнають за клiнiчною картиною. Однак у практицi iнфекцiйний стоматит часто змiшують з iншими хворобами, якi супроводжуються незначною слинотечею. Наприклад, при деяких захворюваннях у кроленят в атональному перiодi вiдбуваСФться незначне видiлення слини у кутках рота, подiбно до того, як буваСФ у початковiй стадii типовоi форми iнфекцiйного стоматиту або при абортивнiй його формi. На пiдставi лише цiСФi ознаки, не роблячи розтину трупа, загибель iнодi вiдносять на рахунок iнфекцiйного стоматиту. Проте данi розтину, зокрема наявнiсть або вiдсутнiсть уражень ротовоi порожнини, дозволили б встановити правильний дiагноз.
При кокцидiозi слинотеча може спостерiгатися лише пiсля того, як тварина перехворiСФ з клiнiчними ознаками пригнiчення, виснаження, скуйовд