Вiруснi захворювання. Захворювання травного тракту, що спричиняють анаеробнi мiкроорганiзми
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
жений шерстi, проносу, а при iнфекцiйному стоматитi вказанi клiнiчнi ознаки розвиваються пiсля появи слинотечi.
При гастроентеритах рiзного походження iнодi спостерiгаСФться слинотеча та змiни слизовоi оболонки рота, проте цi змiни мають зовсiм iнший характер: слизова язика здаСФться набряклою, сiрувато-бiлого кольору, слина каламутна. Крiм того, при уважному спостереженнi за хворими кроленятами можна помiтити, що при гастроентеритах розлад травлення передуСФ слинотечi, тодi як при iнфекцiйному стоматитi звичайно вiдбуваСФться протилежне.
При теплових ударах слинотеча також не супроводжуСФться ознаками стоматиту i швидко минаСФ при перемiщеннi кроленят в тiнь або прохолодне примiщення.
Лiкування. Призначають дисульфан або фталазол по 0,1 0,3 t на кроленя 3 рази на день протягом 34 днiв пiдряд.
У перiод лiкування необхiдно щодня промивати ротову порожнину 2-iпроцентним водним розчином мiдного купоросу або розчином пенiцилiну (200 тис. ОД пенiцилiну на 34 мл дистильованоi води). Хворим кролям дають мякi, легко засвоюванi корми, корисно випоювати по 3050 мл молока.
Дуже важливо розпочати лiкування якомога ранiше. Враховуючи, що в деяких кролiв слинотеча зявляСФться через 23 днi вiд початку ураження слизовоi оболонки рота, рекомендуСФться лiкувати не лише кролiв з ознаками слинотечi, але й решту, якi знаходяться у цiй клiтцi.
Профiлактика i заходи боротьби. Профiлактика полягаСФ у проведеннi загальних ветеринарно-санiтарних заходiв. При виникненнi захворювання хворих i пiдозрюваних на захворювання кроленят слiд негайно вiдокремити вiд решти й утримувати в iзоляторi до повного вилiкування. Клiтки, в яких iх утримували, та iнвентар необхiдно обробляти 2-процентним розчином iдкого натру або формальдегiду. Полiпшують умови догляду та утримання тварин. Молодняку дають доброякiснi повноцiннi корми.
Карантиннi обмеження знiмають пiсля того, як мине два тижнi з моменту останнього випадку захворювання.
Вiспа це вiрусна, досить контагiозна, швидко поширювана хвороба. Вона спричиняСФ масову загибель кролiв (35100%.).
Епiзоотологiя. Хворiють кролi рiзного вiку. Основне джерело поширення iнфекцii -хворi на вiспу кролi, в усiх видiленнях яких мiститься вiрус. Перенощиками iнфекцii можуть бути птахи, пацюки, мишi, кiшки та люди.
Клiнiчна картина. Клiнiчнi ознаки хвороби рiзноманiтнi. Перебiг може бути блискавичний, гострий або хронiчний. При блискавичному перебiгу здорова тварина раптово гине. При гострому перебiгу захворювання крiль пригнiчений, температура тiла пiдвищена, дихання прискорене, частота пульсу 240300 в 1 хв. У хворих буваСФ спрага. Часто спостерiгають конюнктивiт, кератит, слинотечу, слизовий або слизово-гнiйний ринiт, збiльшення лiмфатичних вузлiв. Нерiдко буваСФ набряк шкiри та пiдшкiрноi клiтковини в дiлянцi голови та живота. Згодом на цих мiiях розвиваСФться некроз шкiри та ii вiдторгнення, хвороба триваСФ 12 тижнi. При хронiчному перебiгу хвороби ii ознаки слабко вираженi. Вiдмiчають атонiю кишечника i прогресуюче схуднення. Температура тiла нормальна.
Нерiдко захворювання маСФ рецидивний характер: стан хворих полiпшуСФться, потiм настаСФ погiршення, пiсля якого тварини знову приходять до норми. Бiльшiсть кролiв видужуСФ.
При патолог ? анатомiчному розтинi трупа вiдзначають виснаження органiзму. Шкурка знiмаСФться важко. У носовiй порожнинiслизовiй або слизово-гнiйний секрет. У паренхiмi легень зрiдка виявляють гнiйнi осередки завбiльшки з горошину, серце дрябле, сiруватого кольору, стiнки його стоншенi, кров темна, здебiльшого рiдка. Печiнка кровонаповнена, темно-вишневого кольору, iнодi з жовтяничним вiдтiнком, зрiдка в ii паренхiмi знаходять множиннi некротичнi сiруватi вузлики завбiльшки з просяне зерно. У товстому кишечнику велика кiлькiсть вмiсту iз газом, стiнки його розтягнутi. Капсула нирок знiмаСФться легко, на розрiзi iх малюнок дещо згладжений, мозковий шар гiперемiйований. Сечовий мiхур наповнений. Судини мозку iнСФкованi.
Дiагноз ставлять на пiдставi комплексу клiнiчних ознак, патологоанатомiчних змiн та результатiв вiрусологiчного дослiдження. У сумнiвних випадках проводять бiопробу на кролях або на бiлих мишах. Для зараження використовують суспензiю з паренхiматозних органiв та головного мозку кроленят, що загинули. Суспензiю вводять кролям пiдшкiрно, внутрiшньомязово, внутрiшньо-черевинно, iнтрацеребрально або ж у скарифiковану рогiвку. Загибель настаСФ на 410-й день. Бiлим мишам суспензiю вводять iнтрацеребрально, пiсля зараження гине 4050% тварин.
При диференцiальному дiагнозi необхiдно мати на увазi, що деякi клiнiчнi ознаки, якi спостерiгають при вiспi, подiбнi до ознак при iнфекцiйному конюнктивiтi, кератитi, стоматитi та ринiтi. У сумнiвних випадках провадять бактерiологiчне дослiдження та ставлять бiопробу.
Лiкування не розроблене.
Профiлактика та заходи боротьби. Всiх хворих i пiдозрюваних на захворювання кролiв забивають. Клiтки, iнвентар дезинфiкують. Припиняють парування, зважування та будь-яке перемiщення тварин. Усе поголiвя вакцинують сухою вiспяною вакциною.
У неблагополучних господарствах встановлюють карантин, який триваСФ протягом двох мiсяцiв вiд дня останнього випадку захворювання або вiд дня загибелi. Карантин iз господарства знiмають пiсля проведення заключноi дезинфекцii. Якщо тушки забитих кролiв мають локальнi ураження, пiсля видалення уражених мiiь i проварювання протягом години iх можна використовувати в iжу, при