Відонімні словотворення
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
ЗМІСТ
Завдання на курсову роботу
Список умовних скорочень
Реферат
Вступ
РОЗДІЛ І. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
- Поняття про словотвір або деривацію
- Способи словотворення в українській мові
РОЗДІЛ ІІ ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОНІМНИХ УТВОРЕНЬ
2.1 Сутність понять відонімне утворення, відонімні деривати, відонімні похідни і проблеми їх класифікації
2.2 Теоретичні проблеми дослідження відонімних утворень та їх презентації у публіцистичному тексті
РОЗДІЛ ІІІ ВІДОНІМНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ ТА ЙОГО ПРОДУКТИВНІСТЬ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ МОВЛЕННІ
3.1 Відонімні утворення: структурно-семантичний аспект у мові сучасної публіцистики
3.2 Функціонально-стилістичні особливості використання відонімних утворень у мові сучасної публіцистики
Висновки
Список використаних джерел
Список умовних скорочень
ВД відонімні деривати;
ВУ відонімне утворення;
ВК - “Вечірній Київ”;
Д журнал “Дніпро”;
ЗП газета “Запорізька правда”;
К журнал “Київ”;
МУ газета “Молодь України”;
У і П видання “Україна і політика”;
РЕФЕРАТ
Текст курсової роботи 38 ст., 30 джерел
Обєктом дослідження в цій роботі є процеси утворення мовних одиниць різних рівнів від власних назв; систематизація і комплексне дослідження різних типів відонімних утворень, зафіксованих на сторінках публіцистики кінця XX початку ХХІ століття з урахуванням їх структурних, семантичних і функціональних характеристик; дослідження причин виникнення стилістичних конотацій в аналізованих одиницях і зясованню екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників їх виникнення.
Цілью роботи є :
- визначити шляхи утворення відонімних дериватів у мові сучасної публіцистики;
- встановити єдину точку зору щодо лінгвістичного статусу відонімних утворень;
- системно окреслити особливості й закономірності функціонування відонімнтх дериватів у їх комунікативному аспекті.
Методи дослідження метод системного аналізу, опису, систематизації, аналізу, синтеза, формальний метод.
Науковою новизною цієї роботи є спроба зясувати стилістичні функції відонімних утворень;вивчити номінативну, експресивну, емоційну, оцінну, імпресивну, інтелектуальну та інші функції відпропріальних похідних у публіцистиці.
Область застосування: викладання на уроках української мови в вищіх учбових закладах.
ВІДОНІМНА ОДИНИЦЯ, ПУБЛІЦИСТИКА, СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДОНІМНИХ УТВОРЕНЬ, СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ, ЕКСПРЕСИВНІСТЬ ВІДОНІМНИХ ОДИНИЦЬ.
ВСТУП
Актуальність дослідження полягає в тому, що воно дає змогу:
- визначити шляхи утворення відонімних дериватів у мові сучасної публіцистики;
- встановити єдину точку зору щодо лінгвістичного статусу відонімних утворень;
- системно окреслити особливості й закономірності функціонування відонімних дериватів у їх комунікативному аспекті.
Актуальність вивчення процесів утворення і функціонування нових засобів мови підтверджено багатьма сучасними лінгвістичними дослідженнями, що особливо активізувалися у галузі вивчення мови засобів масової інформації і, зокрема, публіцистики. Остання є одним з основних джерел збагачення мови різнорівневими новотворами, які відбивають усе сучасне, злободенне.
Це повязано з тим, що публіцистика регулярно інформує про новини з різних галузей життя, політики, науки, виробництва, культури і цілісно подає дійсність у її діалектичному розвиткові та має невичерпні можливості поповнювати арсенал мовних засобів. Перед лінгвістикою стоїть завдання наукової розробки питань ефективності інформаційних засобів, зокрема мовних у їх складі, з метою піднесення рівня їхньої досконалості, визначення характерних мовних ознак публіцистичного стилю у різних каналах комунікації, кожний з яких має свої жанрові особливості, характер інформації тощо. Результатом такого вивчення повинні бути і широкі теоретико-типологічні узагальнення, і конкретні практичні рекомендації.
У лінгвістиці питання особливостей утворення відонімних дериватів тією чи іншою мірою простудійовано в роботах Є.Отіна, Л.Белея, Є.Чекаліної, Л.Дуки, Л.Петрової, Ю.Зацного, Я.Януш, Т.Юрченко, Г.Мінчак та ін.
Незважаючи на певні досягнення в цій сфері, в україністиці названа проблема вивчена все ще недостатньо.
Джерелами фактичного матеріалу для дослідження стали тексти газетно-журнальної публіцистики кінця XX початку ХХІ ст. Усього використано 24 газети та 18 журналів, що забезпечило достовірність і обєктивність результатів дослідження.
Вибір газетних і журнальних видань зумовлений їх значущістю у видавничих колах мас-медіа України і популярністю в читача. Правомірність включення лексичних одиниць, що досліджувалися, визначалася методом звіряння їх з матеріалами українських словників та довідників.
Обєктом дослідження обрано сукупність відонімних утворень у мовній практиці української публіцистики кінця XX - початку XXI століття.
Метою роботи є зясування специфіки утворення й використання відонімних утворень у сучасній публіцистиці, виявлення тенденцій динаміки її лексико-понятійного апарату.
Досягнення поставленої мети зумовлює розвязання таких завдань:
1) зясувати комплекс основних теоретичних питань, повязаних із вивченням відонімних утворень у лінгвістичній літературі;
2) визначити диференційні ознак?/p>