Виробнича практика як важлива форма набуття кваліфікації в професійному навчанні
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
едення, норми часу, установлювані для учнів на виконання робіт різної складності, указівки про режим праці учнів, організація керівництва практикою.
2. Навчально-виховні задачі практики.
3. Характер і зміст робіт і функцій, що повинні виконувати учні в процесі практики: складність, точність, матеріал, фізіолого-гігієнічні й організаційні вимоги, основні параметри і т.п.
4. Характеристика робочих місць, на яких учні будуть проходити практику: назви і номери цехів і ділянок; устаткування, на якому учні будуть працювати; високопродуктивні інструменти, пристосування, прилади й інше прогресивне оснащення робочих місць і т.п.
5. Зразкові види (перелік) робіт, функцій, обовязків, виконуваних учнями в процесі практики, основний розділ програми.
6. Передові прийоми і методи праці новаторів виробництва, нова техніка і технологія, що повинні бути освоєні учнями в процесі практики.
7. Методичні рекомендації майстру: документи, що регламентують практику; рекомендації з організації занять, звязаних з вивченням передового досвіду; завдання для учнів, виконувані в процесі практики.
Дана схема є основою для розгляду конкретної детальної програми виробничої практики за професією (групі професій), характерної для слухачів.
Розробка докладної програми здійснюється безпосередньо в училищі за участю працівників базового підприємства. Вона розглядається методичною комісією, погоджується з головним інженером базового підприємства і затверджується директором училища. До створення програми залучаються найдосвідченіші викладачі профтехциклу (спец технології), майстри виробничого навчання, а також працівники базового підприємства. Розробку програми організує старший майстер під керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи.
Програма складається з таких розділів: загальні положення, мета і завдання практики, характеристика обєкта, тематичний план вивчення передових методів та організації праці, навчально-виховні та виробничі заходи, рекомендації майстру виробничого навчання. Конкретна розробка докладної програми визначається особливостями змісту професії і обєктом практики (видами робіт).
Для розробки зазначених розділів програми необхідно зібрати і узагальнити вихідні дані. Інженерно-технічна служба базового підприємства може надати майстру таку інформацію: план виробничої діяльності підприємства, найменування обєктів і місця їх розташування, робітничі бригади, прогресивні напрями технології, які робочі місця і виробничі бригади можна використати (рекомендувати) для практики учнів.
Якість розробки програми багато в чому визначається тим, як майстер знає фактичні умови обєктів практики. Отже, перш ніж приступити до розробки програми, майстер повинен побувати на обєкті (робочих місцях), і особисто ознайомитися з робітничим колективом, умовами і режимом роботи, санітарно-побутовими умовами, станом охорони праці і техніки безпеки. Необхідно також вивчити можливі варіанти пересування учнів до місця роботи і назад. Можливий варіант розробки постійних типових програм передвипускної виробничої практики з усталеними видами робіт, які виконуються на базовому підприємстві. Типові програми уточнюються, конкретизуються і доопрацьовуються відповідно до конкретних умов виробничої діяльності в поточному навальному році.
3. Організація перед випускної виробничої практики
Навчально-виробничий процес у професійно-технічних училищах і виробничі процеси на базових підприємствах (майбутніх робочих місцях практики учнів) здійснюються незалежно один від одного. Завдання майстра полягає у тому, щоб визначити виробничі процеси і відповідні робочі місця, що сприяють найкращій організації виробничої практики. Наприклад, робочі місця у будівництві не постійні, що викликає значні труднощі навчально-виробничого і виховного характеру у роботі майстра.
Робочими місцями, що розраховані на тривалий час, бригади забезпечуються у період розгортання будівництва і на великих за масштабом будівництвах. Отже, перевагу слід надавати більш масштабному будівництву і по можливості не включати учнів у бригади, які беруть участь у завершенні будівництва. Форми організації навчання визначаються змістом професії і залежать від видів і складу робіт, що виконуються учнями. Суттєво впливає на їх вибір прийнята організація праці на базовому підприємстві. Найхарактернішими формами організації навчально-виробничого процесу у період практики є: виконання учнями завдань у складі спеціалізованих або комплексних бригад кваліфікованих робітників, навчання учнівськими бригадами на окремих виробничих ділянках, на індивідуальних робочих місцях. Кожна з перелічених форм суттєво впливає на характер, зміст навчання учнів і діяльність майстра виробничого навчання у цей період.
Організація практики у складі робітничих бригад дозволяє учням швидко освоїтись з умовами праці на виробництві, швидше ввійти у трудовий колектив, розширити свій технічний кругозір. Колективне виконання робіт виховує в учнів відповідальність за свою працю, за додержання технологічної і виробничої дисципліни, впливає на формування особистості молодого робітника.
Проте робота учнів у складі робітничих бригад повязана з деякими труднощами. Насамперед порушується навчально-виховний звязок між майстром і учнями. Учні не дістають від майстра своєчасної методичної і допомоги, і їх навчання в основному обме?/p>