Виникнення Ольвії. Поселенці
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
а розповсюджується і на територію Нижнього міста. Будуються оборонні стіни, за межами котрих виникає забудоване землянками предмістя, починається момументальне будвіницто.
Для початку всього етапу від 5 до останньої треті 4 ст до н.е. характерно поступове укріплення полісу, подальший розвиток його економіки. На початку 5 ст. до н.е. різько скорочується кількість сільських поселень, мешканці котрих концентруються в самої Ольвії. Поряд з ростом міста зменшується територія сільского оточення.
Це дає підстави думати, що роль сільского господарства в економіки держави у 5 першій половині 4 ст до н.е. знизилась. Мабуть, продуктами землеробства Ольвія в цей час могла забезпечувати тільки себе. Слід підкреслити, що мешканці міста займалися не тільки ремесництвами (металообробними, гончарними і іншими), але й безпосередньо сільським господарством, підтвердженням чого є поява в культурних шарах даного періоду великої кількості зернових ям.
Приблизно на рубіжі 5 4 ст. до н.е. першій половині 4 ст до н. е. у розвитку економіки міста наближається якісний злом, розширюється будівництво, підвищується рівень будівельних робот; з початку 5 ст до н.е. Ольвія починає випуск великої литої бронзової монети, так званих "ассов", на одному боці котрих розміщувалось зображення Афіни, Горгони або Деметри. На межі 5 4 ст до н. е. монетна справа повністю переходить до ведення держави. У середині 4 ст до н.е. видається декрет, що предписує робити всі торгівельні розрахунки в ольвійькій монеті.
В той же період Ольвія підтримує широкі торгівельні зв"язки з низкою грецьких міст. За думкою деяких дослідників, вона також деякий час входило до складу 1 Афинського морського союзу.
До середині 4 ст. до н.е. роль сілького господарства в економіці полісу значно підвищується. Відбувається регламентуюче державою освоєння сільського оточення: поряд із звичайними сільськими поселеннями з"являються так звані "віли".
Поряд із сільським господарством і ремеслами в економіці Ольвії важливе місце займає торгівля як з античним світом, так і з оточуєчим місцевим населенням. Протягом 6-4 ст до н.е. спостерігається поступова періоринтація торгівельних зв"язків. У 4 ст до н.е. розвивається торгівля з південнопонтійським центрами, з Гераклією і Синопою.
За свідоцтвом Геродота найближчими сусідами Ольвії були каліпіди (історик називає їх також елліно-скифами) північніше розміщувалися алазони і скіфи-пахарі.
Таким чином, Ольвійський античний поліс складався із міста Ольвія культурно політичного і торгівельно-ремесницького центру і хори. За своїм політичним укладом це була демократича рабовласницька республіка у всякому випадку з 5 ст до н.е. Прав громадянства не мали жінки, а також іноземці, що переїздили сюди на постійне місце мешкання. Права громадянства предоставлялись тільки тим іноземцам, котрі зробили достатньо великі послуги державі. Незначною була роль у політичному житті і простих громадян, що добували кошти власною працею.
Законодавчим органом були народні збори, скорочено назвалися народом ( в ньому могли брати участь всі повноправні громадяни) і рада, від імені которих видавалися декрети і постанови.
У функції ради входили попередньє обговорення всіх важливих питань державної діяльності, після чого вони виносилися на народні збори. Крім того, рада спостерігала за роботою органів виконавчої влади.
Виконавчу владу здійснювали різні магистратури: колегії або окремі посадові особи (магістрати), що обиралися на народних зборах відкритим голосуванням на термін, як правило, одного року. Вищою магістратурою була колегія архонтов ( 5 чоловік), що керувала всьома іншими колегіями і слідкувала за станом фінансів, випуском монети. У випадку необхідності колегія архонтів могла скликати нородні збори.
Фінансовим справами займалися ще дві колегії: колегія сьоми і колегія дев"яти.
Військовими справами займалася колегія стратегів (6 чоловік).
Колегія аргономів (5 чоловік) і астиномів спостерігали за порядком на ринках, на агорі, за якістю товарів, правильністю мір і вагів. При надзвичайних обставинах формувалися колегія ситонів, котра піклувалася про закупівлю зерна на випадок неврожая, зберегання його і продажі громадянам за помірковані ціни.
Серед одноособих посад відомі гімнасіарх, керувавший гімнасієм і організацією змагань, а також жреці, секретарі, глашатаї і інші.
Був суд, що складався із декілька відділів, кожен із яких відав визначеним колом справ. Суд штрафував виновних, конфісковував майно і інше.
Вільна частина населення Ольвії була відносно однорідна в етничному і економічному відношеннях. На початку 4 ст. до н.е. росте майнове розшарування, посилюються соціально-економічні і правові протиріччя., в місті з"являється значана кількість рабів.
Особливо це ярко проявилося в останній треті 4 ст до н.е., коли у 331 р. до н.е. Ольвія була осаджена тридцятитясячною армією одного із полководців Македонського Зопіріона.
В кінці 4 3 ст до н. е. Ольвія досягає найвищого за всю історію розквіту. Проводяться великі градобудівні роботи перебудовуються і іноді переплановуються цілі райони, забудовується терасна частина міста, ведеться велике будівництво, як монументальне культове і міське, так і приватне.. площа міста зібльшується до 50-55 гектарів. До кінці 4 сь до н.е. з метою укріплення грошового курсу Ольвія починає випускати золоті монети.
В останні десятиріччя 4 ст до н.е. Ольвія значно посилила зв"язки зі своєю минулою ме?/p>