Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX—початку 20 століття
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
° віри. Однак функції віри виявляються не тільки у додосвідному знанні. Вона надає стійкості певному стану людини. "Хто не вірить, той не може розраховувати і на лікування вірою, хто вважає себе віруючим, але не проникся почуттям віри, той не в змозі розвинути в собі релігійного екстазу при певних обставинах і тому також не може розраховувати на лікування вірою" [3, с. 159]. Проте зміст віри може бути різним. М. Лінецький наводить приклад із спогадів особистого лікаря Л. Толстого: коли видатний письменник хотів передати обер-прокурором Синоду лист царю, в якому просив не карати учасників замаху, той відповів: "Ваш Христос наповнений любовю і сумирністю, мій - силою і владою" [14, с. 144]. Чим більший інтерес до сприймання інформації, тим міцніше вона закріплюється.
Іноді лікувального ефекту досягають за рахунок підвищення активності захисних можливостей організму. У стані емоційної напруги потреба у вилікуванні набуває зцілюючої сили. Іноді емоційно напружена обставина, яка вражає уяву людини, потреба у вилікуванні стає навіювальним зцілюючим чинником саме тому, що зникла стримуюча психологічна обстановка. Здійсненню чуда зцілення сприяє віра, помножена на силу самонавіювання, взаємонавіювання.
Становлення психології релігії в Росії та Україні було суперечливим процесом у контексті релігійно-філософської, богословської та природничо-наукової думки. У релігійно-філософському контексті посилюються особистісні переживання смисложиттєвих ситуацій, де релігійність розглядають як в онтологічному, так і екзистенційно-аксіологічному вимірах, у царині богословя закладались релігієзнавчо-психологічні основи таких концептів, як релігійна віра, екстаз. Проте розвиток природничих наук зумовив необхідність пояснення, "розчаклування" тих чи інших таємничих, релігійних феноменів. Проаналізувавши такі явища, як "мальованщина", бісоодержимість, криклив-ство, можна зробити висновок, що релігійні епідемії - це масове явище інтенсивного процесу поширення уявлень, ідей, вчень, яке на індивідуальному рівні визначається як процес самоідентифікації людини, що характеризується посиленням емоційно-чуттєвої сфери, ґрунтується на вірі, наслідуванні, навіюванні, само- і взаємонавіюванні.
Література
1. Бердяев Н. А. Новое религиозное сознание и общественность. - М.: Канон, ОИ "Реабилитация", 1999. - 464 с.
2. Бердяев Н. А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - 383 с.
3. Бехтерев В. М. Внушение и его роль в общественной жизни // В. М. Бехтерев. Гипноз. - Д.: Сталкер, 2000. - С. 125-246.
4. Бутру Э. Наука и религия в современной философии. - СПб.: Изд. "Шиповник", 1910. - 360 с.
5. Введенский А. И. Условие позволительности веры в смысл жизни // Смысл жизни в русской философии. Конец XIX - начало XX века. - СПб: Наука, 1995. - С. 40-74.
6. Волкович В., Стомина 3. Отчет о международном конгрессе по психологии в Женеве 1909 г. // Вопросы философии и психологии. - 1909. - Кн. IV (99). - С. 662-681.
7. Вундт В. Психология народов. - М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Ferra Fantastica, 2002. - 864 с.
8. Грассери Р. де-ла Психология религии / Пер. с франц. В. И. Писаревой. - СПб.. Изд. Ф. Павленкова, 1901. - 332 с.
9. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії. - К.: Юніверс, 2000. - 424 с.
10. Жане П. Неврозы и фиксированные идеи. - СПб., 1903. - 434 с.
11. Из записок по психологии Архимандрита Феофана Авсенева // Сборник из лекций бывших профессоров Киевской Духовной Академии, Архимандрита Иннокентия, протоиерея И. М. Скворцова, П. С. Авсенева (Архимандрита Феофана) и Я. К. Амфитеатрова. - К.: В Типографии Киевского Губернского Управления, 1869. - XVI. - 246 с.
12. Из лекции профессора академии архимандрита Иннокентия. По догматическому и нравственному богословию // Сборник из лекций бывших профессоров Киевской Духовной Академии Архимандрита Иннокентия, протоиерея И. М. Скворцова, П. С. Авсенева (Архимандрита Феофана) и Я. К. Амфитеатрова. - К.: В Типографии Киевского Губернского управления, 1869. - VII. - 363 с.
13. Косова Н. А. Психология религии в США: состояние и перспективы развития // Религии мира. История и современность. Ежегодник. 1985. - М.: Главная редакция вост. литературы изд-ва "Наука", 1986. - С. 22-37.
14. Линецкий М. Л. Внушение. Знание. Вера. - К.: Политиздат Украины, 1988. - 158 с.
15. Полторацкий М. П. Русская религиозная философия // Вопросы философии. - 1992. - № 2. - С. 126-140.
16. Попова М. А. Критика психологической апологии религии (Современная американская психология религии). - М.: Мысль, 1973. - 261с.
17. Рибо Т. Психология чувств. В двух частях. - Житомир: Электро-Типография Е. А. Синькевича. - 308 с.
18. Сикорский И. А. Психопатическая эпидемия 1892 года в Киевской губернии. - К.: Типография императ. Университета Св. Владимира, 1893. - 46 с.
19. Флурнуа Т. Принципы религиозной психологии. - К., 1913. - 33 с.
20. Франк С. Л. Предмет знания: Об основах и пределах отвлеченного знания. Душа человека: Опыт введения в философскую психологию. - СПб.: Наука, 1995. - 656 с.
21. Челпанов Г. Задачи современной психологии // Вопросы философии и психологии. - 1909. - Кн. IV (99). - С. 285-307.
22. Otto R. West- ostliche mystik. Gotha Klotz, 1926. - 397s.
23. Otto Rudolf. Das Heilige. Uber das Irrstionale in den Idee des Yot-tlichen und sein Verhaltlichen zum Rationalen. - Nachdruck, 2004. - 229 s.