Використання психологічних способів впливу в процесі навчання

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

вової системи. У нього переважає процес збудження над процесом гальмування. Педагогу варто побудувати переконання таким чином, щоб воно не викликало додаткових емоцій, не сприяло б посиленню збудження;

урахування інтелектуально-емоційного стану того, хто переконує, і того, кого переконують, у момент їх взаємодії. Наприклад, учень надмірно збуджений, у нього домінують негативні емоції. Педагог, не враховуючи це, починає переконувати учня в неправильності його поведінки. Неважко здогадатися, що цей педагогічний акт приречений на невдачу.

Метод переконання буде дійовим тільки за умови єдності в ньому думки, почуття та вольового стимулювання.

У його застосуванні доцільно враховувати структуру переконання: знання почуття (емоції) поведінка. Перші два компоненти неможливо і не треба відокремлювати один від одного. Звертаючись до раціонального в учнів, озброюючи їх знаннями, педагог продумує, як додати переданим знанням більшу силу емоційного впливу.

Велике значення має аргументованість, доказовість висунутих положень, схвильованість педагога, його переконаність у правильності своїх слів, готовність захищати свої погляди. Це виражається в словах яскравих, надихаючих, що захоплюють уяву слухачів, що хвилюють їх, що запамятовуються надовго.

Переконання досягає мети, якщо воно сприймається слухачем вільно, без силового натиску з боку того, хто переконує. Результативність переконання залежить також від слів і вчинків педагога. Неприпустима розбіжність слова і справи.

Переконання й навіювання часто настільки тісно повязані між собою, що їх не можна чітко диференціювати. Загальні риси переконання й навіювання такі: 1) основний засіб впливу слово; 2) за результатами впливу в більшості випадків важко визначити, відповідний акт поведінки є результатом навіювання чи переконанням. Переконання, сказане млявим, байдужним тоном за безжиттєвої міміки викладача, навіть за умови бездоганної логіки часто виявляється марним, так само як і навіювання неможливе, якщо порушуються закони логіки.

Отже, переконання та вербальне (словесне) навіювання взаємозалежні і часто виступають як єдиний комплексний засіб впливу на психіку людини. Переконання повинно мати навіювальний характер, так само як і навіювання повинно підготувати ґрунт для переконання. Основну відмінність переконання від навіювання можна вважати умовною, тому що в будь-якому разі слово діє як на свідомість, так і на підсвідомість та на почуття. Та сама думка може бути висловлена й у вигляді переконуючого впливу, і у вигляді навіювання, оскільки крім словесної форми, що виражає зміст інформації, у контексті завжди реалізуються компоненти педагогічної діяльності, які можуть підсилити чи послабити цей зміст.

Таким чином, завдання педагога в організації комунікативного впливу на учня чітко визначити ступінь впливу і підібрати відповідні засоби, що роблять його переконання значнущим, а навіювання переконливим.

Цікавим і важливим аспектом взаємодії людей є наслідування. Це складна динамічна властивість, що може виявлятися в широкому діапазоні: від сліпого копіювання поведінки, жестів, інтонації до свідомого, мотивованого наслідування. Властивість наслідування має неоціненне значення в процесі виховання і навчання. Саме наслідування є основою групоутворення, механізмом входження в нову групу, адаптації в ній та ідентифікації з нею. Наслідування використовується як на початкових етапах навчання (Повторимо всі разом, Розвязуємо задачі такого типу та ін.), так і для виконання серйозних, творчих робіт як результат отриманих навичок і знань.

У реальному житті навіювання та наслідування поєднуються і супроводжують один одного. Часто самі цього не помічаючи, люди починають повторювати слова, жести й манери партнера. На використанні сполучення цих властивостей побудований психотерапевтичний вплив людей один на одного, а також різні обряди, групова поведінка.

У процесі спілкування явище наслідування може бути ціле- спрямовано використано педагогом для виховного впливу на учнів, для демонстрації їм і подальшого засвоєння ними функціональної поведінки, правил загального та навчального етикету. Правильна організація навчального процесу, уміле використання учнів з високою успішністю під час проведення занять може також сприяти підвищенню загальної ефективності навчальної діяльності (як наслідок проявлення дії механізму наслідування).

Саме механізм наслідування істотною мірою сприяє виникненню такої форми міжособистісної взаємодії, як змагання, що виникає на основі порівняння себе з іншою людиною, бажання бути краще чи хоча б не гірше інших. Змагання викликає напругу розумових, емоційних і фізичних сил. Добре, коли змагання є стимулом розвитку, погано, коли воно переростає в суперництво.

Чинник наслідування та змагальна активність учнів у навчальному процесі є серйозними помічниками викладача в мотивації навчальної і пізнавальної діяльності учнів. Використовуючи активний зворотний звязок з учнями, педагог, виявляючи та активізуючи їхні творчі й соціальні потреби, може істотно підвищити ефективність навчального процесу.

Ще одна характеристика групової взаємодії, що значною мірою залежить від механізму наслідування, це груповий конформізм, тобто неусвідомлене чи усвідомлене підпорядкування особистості впливу групи, у яку вона включена.

Зустрічаються три типи конформізму:

тип хрущ Дюймовочка людина щиро довіряє думці груп