Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
і т. д., наприклад, лейтенанте Орлик, прокуроре Грищенко, товаришу голова. В усіх інших випадках , коли перше слово є загальною назвою, а друге - імям, обидва іменники мають кличну форму, наприклад: товаришу Євгене, брате Олексію.
У персоніфікованих назвах середнього роду із значенням звертання вживається форма називного відмінка: світло, крило, плече.
Множина
Називний відмінок множини може мати такі флексії: 1) в іменниках чоловічого роду твердої групи -и: робітники, інженери шофери, прапори; 2) в іменниках чоловічого роду твердої і мішаних груп -і або графічно -ї: учителі, портфелі, школярі, товариші, носії; 3) в іменниках середнього роду твердої і мішаної груп -а: коліна, полотна, прізвища або флексією -я, що графічно передає мякість приголосного основи в іменниках середнього роду мякої групи: моря, послання, прислівя.
Парадигма другої відміни
відмінокОднинаН.стілшофербатькоселоР.стол-ашофер-абатьк-асел-аД.стол-у (-ові)шофер-ові (-у)батьк-ові (-у)сел-уЗ.стілшофер-абатьк-асел.-оО.стол-омшофер-омбатьк-омсел-омМ.(на) стол-і(на) шофер-ові (-у)(на) батьк-ові(на) сел.-іКл.стол-ешофер-ебатьк-усел-о
відмінокМножинаН.стол-ишофер-ибатьк-исел-аР.стол-івшофер-івбатьк-івсілД.стол-амшофер-амбатьк-амсел-амЗ.стол-ишофер-івбатьк-івсел-аО.стол-амишофер-амибатьк-амисел-амиМ.(на) стол-ах(на) шофер-ах(на) батьк-ах(на) сел-ахКл.стол-ишофер-ибатьк-исел-а
В окремих іменниках середнього роду виступає давнє закінчення називного двоїни -і: очі, плечі, уші (і вуха) або -и: рукави (при більш поширеному вживанні: вуса, рукава).
У родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), -ей або нульову флексію: столів, ковалів, батьків, соловїв, країв, очей, плечей.
В іменниках чоловічого роду найуживаніша флексія -ів: воротарів, чоловіків, орачів, плащів.
Деякі іменники середнього роду мають також флексію -ів: морів, полів, почуттів.
Нульова флексія виступає в іменниках чоловічого роду, які втрачають у множині суфікс -ин-: селян, подолян, галичан, болгар, але грузинів, осетинів, та в більшості іменників середнього роду: вікон, гнізд, решіт, сердець, волокон, знань, завдань, розгалужень.
Закінчення -ей виступає в деяких іменниках чоловічого і середнього роду: коней, гостей, очей, вушей (і вух), плечей (і пліч).
У давальному, орудному, місцевому відмінках іменники другої відміни мають такі самі флексії, як і іменники першої відміни: -ам (-ям), -ами (-ями), -ах (-ях), наприклад: братам, сестрам, школярам, озерам, морям, знанням; братами, школярами, озерами, морями, знаннями; на братах, на сестрах, на школярах, на озерах, на морях, у знаннях.
У знахідному відмінку множини іменників другої відміни спостерігаються одні і ті самі закономірності розрізнення істот/неістот, що і в іменниках першої відміни та в родовому однини другої відміни.
Форми іменників третьої відміни
Однина
Іменники третьої відміни в називному відмінку однини закінчуються на мякий приголосний основи (тінь, сіль, вісь, міць, паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому були мякими (любов, річ, подорож). Виняток становить іменник мати, що має флексію -и.
У родовому, давальному, місцевому відмінках іменники третьої відміни мають флексію -і (крові, солі, подорожі). Кореневий звук [і] (з давніх [о], [е]) в іменниках третьої відміни відповідно до історичної закономірності у відкритому складі переходить у [о] чи [е] (піч - печі, вісь - осі, річ - речі, осінь - осені) .
В орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають флексію -у (графічно -ю). Кінцевий приголосний основи, якщо він стоїть після голосного перед -у (-ю), подовжується і на письмі передається у вигляді подвоєння (зустріччю, осінню, сіллю, памороззю). Якщо основа закінчується двома приголосними, подовження у вимові і подвоєння на письмі немає (радістю, якістю, жовчю). Немає подовження приголосного і в тому випадку, коли основа іменника закінчується губним приголосним або -р (любовю, матірю).
Клична форма в іменниках третьої відміни твориться в окремих випадках за допомогою флексії -е за аналогією до іменників першої відміни мякої і мішаної груп (тіне, радосте, мудросте).
Парадигма третьої відміни
відмінокОднинаН.пічвісьматиР.печ-іос-іматер-іД.печ-