Geum.ru

Види господарсько-правових санкцій

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

овором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Отже, поняття господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки застосування санкцій. У свою чергу господарсько-правова санкція становить визначену безпосередньо законом або договором міру (масштаб, величину) відповідальності правопорушника. Це гранична величина майново-примусового впливу на правопорушника, який може застосувати до нього кредитор або відповідний орган (суд, господарський суд).

Господарсько-правові санкції у своїй сутності є економічно-юридичними. Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як тотожні. Термін економічні означає, що за змістом господарсько-правова відповідальність є економічною. Це негативний економічний вплив на правопорушника, щоб стимулювати його виконати зобовязання.

Термін майнові санкції є юридичним еквівалентом попереднього терміна і означає, що з точки зору форми господарсько-правова відповідальність є юридичною відповідальністю. Цю відповідальність застосовують лише у правовій формі, якою є передбачені законом або договором майнові (економічні за змістом) санкції.

Господарсько-правові санкції класифікуються:

  • за критерієм змісту впливу грошові (сплата неустойки, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та натуральні (заміна неякісної продукції на якісну);
  • за критерієм безпосередньої спрямованості майнові (конфіскація, сплата неустойки, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції);
  • за характером порушених відносин санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, тобто між рівноправними субєктами господарювання (сплата неустойки, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції), і санкції, що застосовуються у вертикальних відносинах, тобто між компетентним державним органом та субєктом господарювання (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції).

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції; крім того, до субєктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Види господарсько-правової відповідальності розрізняють залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм у теорії господарського права розрізняють [7, c.165]:

  1. відшкодування збитків;
  2. штрафні санкції;
  3. оперативно-господарські санкції;
  4. конфіскація;
  5. господарсько-адміністративні штрафи;
  6. планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;
  7. господарсько-організаційні санкції.

 

2.2 Відшкодування збитків

 

Відшкодування збитків це відновлення майнового стану субєкта господарського права за рахунок іншого субєкта правопорушника.

Відшкодування збитків як вид відповідальності різнобічно врегульовано законом. Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, виходячи з аналізу відповідних статей Цивільного кодексу та інших законодавчих актів:

  • у відносинах купівлі-продажу між господарюючими субєктами. Так, продавець зобовязаний повідомити покупця про всі права третіх осіб на продану річ: право орендаря, право застави тощо. Невиконання цього правила дає право покупцеві на розірвання договору і відшкодування збитків;
  • у відносинах поставки постачальник відшкодовує покупцеві збитки, завдані поставкою продукції неналежної якості або некомплектної;
  • згідно з договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за невиконання або неналежне виконання обовязків сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки в сумі, не покритій неустойкою;
  • у перевезеннях вантажів вантажовідправник і вантажоодержувач зобовязані відшкодувати перевізникові збитки, завдані з їх вини внаслідок перевантаження транспортних засобів, пошкодження рухомого складу при навантаженні або розвантаженні, неправильного навантаження, пакування, кріплення вантажу.

Чинним господарським законодавством передбачаються й інші випадки відшкодування господарюючими субєктами збитків.

Переваги і недоліки цієї форми господарсько-правової відповідальності:

переваги є універсальною (застосовується і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах, договірних та позадоговірних); передбачається законом, а, отже, не потребує спеціальної згадки про неї в договорі;

недоліки складна для застосування форма господарсько-правової відповідальності: важко довести факт наявності збитків, їх обсяг (збитки можуть виникнути через значний проміжок часу, до того ж існуючі методики визначення складу і розміру збитків є недосконалими); необхідно довести наявність всіх чотирьох елементів складу правопорушення протиправну поведінку особи, що заподіяла збитки; наявність збитків, їх склад і розмір; причинний звязок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками; вину порушника (якщо інше не передбачено законом або договором).

Склад збитків визначається статтею 224 Господарського кодексу України. Це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкод?/p>