Види господарсько-правових санкцій
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?х дій. Особливим різновидом такої відповідальності є відповідальність за заподіяння майнової чи моральної шкоди, що виникає саме з факту заподіяння шкоди.
В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:
- правопорушення на стадії виникнення договорів: порушення строків укладання договорів; процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні; укладання договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства;
- порушення строків виконання договірних та інших господарських зобовязань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін. Прострочення виконання зобовязання загалом тягне за собою сплату боржником визначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені;
- порушення господарських зобовязань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг;
- порушення державної дисципліни цін, повязані з виконанням договорів;
- порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, повязані з виконанням господарських договорів;
- порушення господарських зобовязань щодо перевезень вантажів: зобовязань з планів перевезень (неподача перевізних засобів, непредявлення вантажів до перевезення); простій транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни; втрата, нестача, пошкодження вантажу; прострочення доставки вантажу тощо.
Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні правопорушення:
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції (анти конкурентні і узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; анти конкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю);
- порушення прав власника як поєднаних, так і не поєднаних з позбавленням прав володіння тощо.
Вчинення субєктом господарських відносин правопорушення тягне за собою застосування до правопорушника передбаченої або санкціонованої нормами господарського законодавства відповідальності. Оскільки це відповідальність за господарські правопорушення (правопорушення, вчинені у сфері господарської діяльності), санкції за них встановлює господарський закон. Такий вид відповідальності у теорії господарського права визначається як господарсько-правова відповідальність.
Господарсько-правова відповідальність це економічні за змістом і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси субєкта господарювання правопорушника.
Основні ознаки господарсько-правової відповідальності:
1) така відповідальність є реакцією на протиправну поведінку субєкта господарювання, яка може виражатися у конкретному факті (недостача поставленої продукції) або в такому, що визнається законом негативним, загальному результаті господарської діяльності (порушення ліцензійних умов, перевищення лімітів природокористування);
2) ця відповідальність полягає у зменшенні благ субєкта господарювання, однак вона спрямована не на саму особу субєкта господарювання, а на його майнову базу (безпосередньо чи в кінцевому рахунку);
3) передбачається юридично в законі та/або договорі;
4) забезпечується державним примусом, який проявляється по-різному: явно (винесення господарським судом рішення про стягнення з порушника договірних зобовязань неустойки) або приховано (відмова кредитора прийняти та оплатити продукцію неналежного асортименту);
5) застосовується як за принципом вини (відшкодування збитків, сплата неустойки), так і безвідносно щодо її наявності (господарсько-правова конфіскація, господарсько адміністративний штраф, оперативно-господарські санкції, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції).
З точки зору форми ця відповідальність є юридичною, тобто являє собою дію (вплив) кредитора (потерпілого) на правопорушника безпосередньо або за допомогою господарського (третейського) суду. Юридична природа такої відповідальності полягає у негативній оцінці поведінки правопорушника з боку держави і в прямій вимозі або санкції закону застосувати до нього заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені тощо. Загальним принципом цієї відповідальності є державна забезпеченість щодо застосування передбачених договором чи законом майнових санкцій. Держава гарантує застосування їх завдяки системі спеціальних і загальних правозахисних державних органів, функцією яких є саме застосування майнових санкцій.
Щодо змісту господарсько-правова відповідальність загалом є матеріальною і застосовується у формі певної системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. Господарюючі субєкти як організації можуть нести лише матеріальні витрати як відповідальність (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків і т. ін.). Підприємство, яке не виконує своїх зобовязань по розрахунках, може бути оголошено господарським судом банкрутом у порядку, встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Таким чином, найвищою економічною санкцією згідно із законодавством можна вважати процесуальне оголошення господарюючого субєкта-боржника ?/p>