Видатні постаті французького та німецького менеджменту
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
оціалістичне вчення про соціальний антагонізм. Висунув теорію вартості та обміну. При будь-яких формах обміну відбувається обмін послугами, які люди надають один одному. Послуги можуть бути особистими та суспільними, вони повязані з зусиллями тих, хто їх надає. Ціна відношення послуг, якими обмінюються . з боку продавця послуги вимірюються його зусиллями по виробництву товарів, з боку покупця зусиллями, які він економить при покупці товару. Цьому підпорядковується і закон накопичення капіталу: доля працівників збільшується в разі зменшення капіталу не лише абсолютно, але й відносно. Доля власників, зростаючи абсолютно, відносно падає.
Більшість положень теорії розподілу Ф. Бастіа визвали критичні зауваження, але теорії вартості та обміну поруч з теорією факторів виробництва стали основою для подальшої розробки західної економічної науки. Теорії Бастіа справили значний вплив на подальший розвиток економічної науки взагалі і теорії вартості зокрема. Положення, які він висував при аналізі обміну в більш розгорнутому вигляді, розроблялися прибічниками теорії факторів виробництва та школою граничної корисності.
Прудон Пьєр
Пьєр Прудон (1809-1865) французький економіст, ідеолог дрібної буржуазії, один з основоположників анархізму.
Основні праці: "Що таке власність?", "Система економічних протиріч або філософська убогість". П.Прудон тримався ідеалістичної ідеології і представляв економічні категорії як продукт чистого розуму. Він вважав, що ці категорії є вічними та невимірними, а реальність економічної діяльності створюється категоріями. Ігнорував обєктивні економічні закони і оцінював економічні явища, виходячи з принципу вічної справедливості. Вчений виступав за необхідність перетворення капіталістичного суспільства з врахуванням всіх членів суспільства в дрібних буржуа і дрібних селян. Він ігнорував велике фабричне виробництво, рекомендував усувати селянську власність, але зберегти дрібну власність товаровиробників.
Під економічними законами П.Прудон розумів розподіл праці, колективну силу, обмін кредит, власність, торгівлю.
В теорії вартості виділяв споживчу вартість, яку розглядав як втілення достатку, а мінову вартість як відображення рідкості. Центральним пунктом теорії вартості є вчення про конституйовану вартість. Під нею розуміється вартість, яка санкціонована ринком і може бути реалізована відповідно з труднощами пропорційного зростання виробництва. Він робить висновок, що необхідно прагнути до того, щоб раніше оголосити вартість, щоб товар продався напевне.
Виступав проти капіталу, який приносить відсотки і пропонував відмінити відсотки, організувати "подарунковий" кредит і суспільні установи, які повинні були забезпечувати обмін всіх товарів по їх трудовій вартості.
Вебер Макс
Макс Вебер (1864-1920) відомий німецький соціолог, історик, економіст, юрист. Вважається одним з найвидатніших після Карла Маркса німецьким теоретиком, який займався проблемами розвитку суспільства.
Народився 21 квітня 1864 р. в м.Ерфурт в родині, яка належала до середнього класу. Одержав наукову ступінь доктора в Берлінському університеті 1892 р. в галузі юриспруденції. Був професором економіки в університетах Фрайбурга, Гейдельберга, Мюнхена.
Основні праці: "Протестантська етика і дух капіталізму" (1904-1905), "Економіка і суспільство" (1921), "Загальна економічна історія" (1927). В галузі бізнесу і менеджменту став відомим завдяки дослідженням бюрократії, але їх результати були лише незначною частиною його загальнішої теорії формальної раціоналізації західного суспільства.
Формальна раціоналізація процес, в ході якого вибір дійовими особами засобів досягнення мети обмежується і визначається правилами, законами, інструкціями, що мають університетське застосування. Бюрократія як важлива сфера застосування цих правил, законів і приписів є одним з основних результатів процесу раціоналізації, але разом з нею існують й інші, наприклад капіталістичний ринок, система раціонально-правової влади, промислові підприємства. Спільним для них є наявність формальних раціональних структур, що спонукають всіх індивідів, які входять до їх складу, діяти в раціональній манері, досягати поставлених цілей шляхом вибору найбільш прямих і ефективних методів. М.Вебер вважав бюрократію закономірним способом управління суспільством і розрізняв поняття "бюрократія" і "бюрократизм". Перше поняття застосовується для визначення певної організації, системи роботи апарату управління (раціональна бюрократія), а друге в негативному сенсі як групова монополія керівництва на функції управління і засоби влади (ірраціональна бюрократія).
Учений сформулював принцип "бюрократичних методів управління кадрами": чітко визначені посадові обовязки; ієрархія взаємодії; стандартні формальні процедури в практиці управління; дотримання єдиного регламенту; суворий відбір кандидатів, періодична атестація. Він високо оцінював можливості бюрократії і вважав її розвиток позитивною перспективою історичного процесу. За Вебером, ідеальний тип бюрократичної організації у сфері державного управління має такі особливості: управлінська діяльність здійснюється постійно; визначені сфера влади і компетенції кожного рівня та індивіда в апараті управління; ієрархія є основним принципом контролю над чиновниками; чиновники відділені від власності на засоби виробництва; управлінська д?/p>