Видатні постаті радянського менеджменту
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
ентральної та Східної Європи, членом редколегії низки журналів з проблем економіки та управління.
Гастєв Олексій Капітонович
Олексій Капітонович Гастєв (1882-1941) один із зачинателів наукової організації праці (НОП) в колишньому СРСР.
Проголошення курсу на нову економічну політику сприяло подальшому вдосконаленню управління виробництвом, яке супроводжувалося послабленням адміністративного втручання. Було здійснено спроби застосування госпрозрахунку як основи економічних методів управління, зявилися трести та синдикати, а також формально вивчалася можливість участі трудящих у процесі управління. На цьому етапі у 1920 р. було створено Центральний інститут праці (ЦІП), який очолив О. Гастєв. у цей період здійснювалися інтенсивні розробки з НОП, було створено Раду НОП при Наркоматі робітничо-селянської інспекції.
О. Гастєв зробив значний внесок у розвиток НОП. Його провідні праці: “Як треба працювати” (1921), “Виховання культури” (1923), “Трудові установки” (1924), “Установка виробництва методом ЦІП” (1927), “формування та організація праці” (1929). Загалом він видав понад 200 монографій.
У роботі “Як треба працювати” Гастєв зробив 15 основних правил для будь-якої праці:
- спершу продумай усю роботу досконально;
- підготуй увесь потрібний інструмент і обладнання;
- забери з робочого місця все зайве, витри бруд;
- інструмент розкладай у строгому порядку;
- знайди зручне положення для виконання роботи;
- входь в роботу поступово;
- прилаштовуйся, настроюйся на роботу;
- роби рівномірні перерви;
- працюй рівномірно (без надмірних зусиль);
- під час роботи не їж, не пий, не пали;
- не відривайся під час роботи для іншої справи;
- якщо робота не вдається, не хвилюйся, через паузу знову до роботи;
- за вдалого виконання роботи не вихваляйся, зроби паузу;
- у разі повної невдачі стримайся і знову розпочинай роботу;
- після завершення роботи залишай чистим робоче місце.
Основним досягненням О. Гастєва, для створення власної теорії необхідне творче критичне переосмислення теоретичного надбання та практичного досвіду, що були накопичені у промислово розвинених країнах. Саме тому вважається, що ідеї, висунуті його інститутом, сформовані як оригінальна концепція, яка увібрала в себе все найцінніше, що існувало на той час у західній науці управління. Вона охоплювала комплексно сфери техніки, технології, біології, психофізіології, економіки, історії, педагогіки, а також зародки кібернетики, інженерної психології, ергономіки. Самі розробники називали цю концепцію техно-біосоціальною.
Велику увагу О. Гастєв приділяв культурі праці, яка, на його думку, має економічний вимір. Таким чином, НОП, за О. Гастєвим, - це і культура робочого місця. Головне правило спільної праці приховувати, а не демонструвати свою індивідуальність, вміти на перше місце ставити не власні, а суспільні інтереси. У роботі “Як треба працювати” вчений визначив такі стадії винахідництва: задум, модель, конструкція, товар, і дів характеристику кожній із них.
Щодо НОП наголошував, що вона є точно розрахованою організацією праці. Щоб цього досягти необхідно всі способи праці розкласти на окремі частини, порівняти їх між собою, обрати кращий варіант, зробити роботу най економнішою. Отже, НОП заснована на строго врахованому досвіді. Тому, перш ніж змінити способи роботи, потрібно їх старанно вивчити.
Основними питаннями НОП, на думку О. Гатєва, мають бути:
- чітке відокремлення розпорядчої роботи від виконавської;
- здійснення попередніх точних досліджень усього процес виробництва;
- ретельний добір робітників та службовців;
- підготовка робітників та службовців;
- введення особливої системи заробітної плати, яка постійно стимулювала б діяльність працівників (преміальної системи).
Головним завданням ЦІП, очолюваного О. Гастєвим, було вивчення проблем організації праці та управління, узагальнення одержаних результатів, створення систематизованих концепцій управління. Завдяки звязку з виробництвом ця науково-дослідна установа стала одним з центрів раціоналізації.
Грішнова Олена Антонівна
Олена Антонівна Грішнова (нар. 1960) доктор економічних наук, професор, фахівець у галузі економіки праці та соціально-трудових відносин.
Народилася у м. Переяславі-Хмельницькому Київської обл. в родині службовців. У 1982 р. закінчила з відзнакою економічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка і отримала спеціальність економіст, викладач політичної економії. Захистила кандидатську дисертацію “Професійно-технічна освіта в умовах формування національного ринку праці” за спеціальністю “Економіка праці” і докторську дисертацію “Формування людського капіталу в системі освіти та професійної підготовки” за спеціальністю “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” (2002). З 1990р. працює в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка на посадах асистента кафедри управління та економіки підприємства, доцента, професора кафедри теоретичної та прикладної економіки.
Основні напрями викладацької та наукової діяльності економіка праці, управління персоналом, людський розвиток, соціальна економіка. Головні напрями наукових досліджень формування та використання людського капіталу в транзитивній економіці; конкурентоспроможність на ринку праці; економічне значення освіти і професійної підготовки; інтелектуаліз?/p>