Вибір стратегії розвитку ВАТ "Миколаївцемент" за методом фірм "Дженерал Електрік" — "МакКінсі"

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

?х довгострокових цілей і завдань підприємства, ухвалення курсу дій і розміщення ресурсів, необхідних для виконання цих цілей. Формування основних довгострокових цілей має відношення до концепції логічно послідовних і досяжних стратегічних цілей. Ухвалення курсу дій відноситься до дій, направлених на досягнення заздалегідь поставлених цілей [3].

Стратегічний менеджмент це діяльність, яка забезпечує створення та підтримання стратегічної відповідності між цілями організації, її потенціалом і можливостями у зовнішньому середовищі. Найчастіше стратегічний менеджмент організації розглядають як систему з трьох елементів (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.1 Стратегічний менеджмент, як система трьох елементів

 

Наявність стратегії можна виявити у будь-якій організації, інколи навіть без втілення її в певних документах. Пояснюється це тим, що організація не може постійно змінювати свій курс, вести абсолютно гнучку політику й одразу ж реагувати на зміни в середовищі. Потрапляючи в ситуацію, яка вимагає прийняття рішення, менеджер формує його під впливом системи принципів, правил, пріоритетів, які діють в організації та зумовлені обставинами місця , часу , причини , способу і мети. Це допомагає менеджеру діяти відповідно до стратегічної лінії поведінки організації, виявляючи при цьому максимальну самостійність.

Однак доцільніше розглядати стратегію як сукупність запланованих дій і необхідних поправок у випадку непередбачених обставин. Зміни можуть відбуватися так швидко, що менеджер не встигне передбачити всі стратегічні дії і, відповідно, реалізувати стратегію без внесення необхідних змін. Хоч у випадку, коли менеджер ігнорує необхідність формування стратегії, організація зазнає ще більших втрат.

Отже, стратегія водночас є проективною (спрямованою) і реактивною (адаптованою до змін).

Стратегія має кілька відмітних рис:

Процес вироблення стратегії не завершується якою-небудь негайною дією, а встановленням загальних напрямків на забезпечення росту і зміцнення позицій підприємства;

Сформульована стратегія повинна бути конкретною;

У ході формування стратегії не можна передбачати всі можливості через неповну й неточну інформацію про різні альтернативи;

Конкретної стратегії не можливо досягти без зворотного звязку;

Орієнтир це ціль підприємства, а стратегія - це засіб її досягнення.

Стратегію організації вважають центральним поняттям у теорії стратегічного менеджменту. На рисунку 1.2 показано яке місце відводиться стратегії зростання у стратегічному менеджменті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2 Зміст основних елементів стратегічного менеджменту

 

1.2 Сутність, види стратегій розвитку підприємства, їх переваги та недоліки

 

Будь-яка стратегія підприємства розробляється під певні цілі, саме різноманітність цілей визначає широку типологію стратегій. Однак відомі класифікації стратегій спираються скоріше навіть не на цілі підприємств, а на їх діяльність в окремій сфері економічних відносин, що повязано з унікальністю підприємств як за набором ресурсів, так і за варіантами обраних управлінських рішень. Таким чином, необхідна розробка такої класифікації стратегії, яка б могла визначити належність стратегії підприємства до одного класу з урахуванням стану його основних параметрів, які будуть задаватися за допомогою мети, зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, ресурсів, які є в його розпорядженні.

Керуючись основними вимогами до класифікації стратегій виділимо базові класифікаційні ознаки стратегії:

  1. динаміка цільових параметрів моделі поведінки підприємства;
  2. рівень прийняття стратегічних рішень;
  3. пріоритетний тип керування системою;
  4. походження, логіка розвитку й реакція на зміни зовнішнього середовища;
  5. ступінь ризикованості стратегії;
  6. тип ресурсів, які необхідні для реалізації стратегії;
  7. часовий інтервал стратегічного планування.

Розрізняють наступні три типи корпоративних стратегій :

стратегія стабільності (зосередження на існуючих видах діяльності і їх підтримання)

стратегії зростання (проведення активних заходів з метою збільшення обсягів продаж, частки ринку,розширення сфер діяльності)

стратегія скорочення (відмова від інвестицій і довгострокових цілей, скорочення або ліквідація організації).

Якщо підприємство займає стійкі ринкові позиції, стабільний розвиток і має на меті подальше зростання обсягів збуту, прибутку та масштабів діяльності, воно має три шляхи:

  1. Інтенсифікація існуючих можливостей та ресурсів фірми інтенсивний ріст;
  2. Обєднання зусиль з іншими підприємствами інтегративний ріст;
  3. Вихід в інші сфери бізнесу, які не повязані з основною діяльністю підприємства диверсифікаційний ріст .

Маркетингові стратегії росту наведено в табл. 1.1

 

Таблиця 1.1

Основний стратегічний напрямок ростуРізновид основної стратегії

Інтенсивний рістГлибоке проникнення на ринок

Розвиток ринку

Розвиток товаруІнтегративний рістВертикальна регресивна інтеграція

Вертикальна прогресивна інтег?/p>