Взаємозв'язок бюджету й розвитку соціальної сфери регіону
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?о зазначити, що розробка плану-прогнозу, передусім, залежить від рівня кваліфікації аналітиків. Прогноз бюджету минулого року слід використовувати як базу складання проекту реального бюджету в поточному році. На сьогодні в Україні складається тільки проект щорічного бюджету, що пояснюється суттєвою нестійкістю економічних процесів та відсутністю досвіду в розробці прогнозів. Але ж прогнозування має стати невідємною частиною процесу бюджетного планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозвязки, а також можливі способи впливу на ці показники. Призначення бюджетного прогнозування полягає в оцінці різних і найбільш вірогідних варіантів формування ресурсів бюджету і напрямків використання цих ресурсів. Аналіз таких варіантів створює основу для вибору цілей, які є орієнтиром при розробленні бюджету.
Бюджетне прогнозування має набути стратегічного характеру, включати варіанти обґрунтування заходів щодо вдосконалення бюджетного механізму і засобів бюджетного регулювання за умови динамічного підтримання фінансової збалансованості в економіці.
Ефективне вирішення завдань, повязаних із формуванням доходів і видатків бюджету, ґрунтується на основі економіко-математичних методів і моделей. Для реалізації основного методологічного принципу бюджетного прогнозування, що полягає в досягненні й динамічному підтриманні збалансованості руху бюджетних потоків у процесі економічного розвитку, доцільно використовувати економіко-математичні моделі, які мають уможливити:
а) взаємоповязаний розрахунок основних показників доходів і витрат бюджету з розрахунками показників балансу фінансових ресурсів і витрат держави, балансу грошових доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану;
б) оцінку бюджету за критерієм його збалансованості з урахування його впливу на ефективність виробництва і темпи економічного зростання.
Принцип досягнення, встановлення і підтримання бюджетної збалансованості має дотримуватися при розвязанні всього кола завдань бюджетного прогнозування, серед яких основними є:
а) визначення інструментарію бюджетного регулювання і кількісне визначення економічних регуляторів;
б) побудова шкали пріоритетів при визначенні бюджетної політики.
Таким чином, сформульовано низку завдань бюджетного прогнозування, при розвязанні яких доцільно використовувати економіко-математичні моделі. Однак врахування названих завдань необхідна, але недостатня умова реального застосування моделей на практиці бюджетного прогнозування. Достатня ж умова полягає в поєднанні технології модельних розрахунків із чинною технологією бюджетного прогнозування. Виходячи із цих умов, рекомендовані до практичного застосування в бюджетному прогнозуванні моделі мають:
а) стати невідємним елементом процесу прогнозування і реально використовуватися у вирішенні конкретних завдань, повязаних із формуванням відповідних показників бюджету;
б) мати адресність;
в) бути по можливості простими;
г) забезпечувати свободу вибору стратегічних прогнозних рішень працівниками, що несуть повну персональну відповідальність за їхні наслідки.
Найширшого використання серед методів бюджетного прогнозування набули регресійні багатофакторні моделі для розрахунку на перспективу окремих показників бюджету, а також бюджетних нормативів. Нині дедалі більше використовуються методи економетричного моделювання.
Переваги економетричного підходу полягають у тому, що:
а) економічні моделі не допускають суперечності в системі прогнозованих показників;
б) економічний підхід дає можливість одночасного відображення в моделі багатьох факторів з урахуванням їх взаємовпливу, а також допускає певну свободу в перегляді факторів і взаємозвязків у процесі роботи з моделлю;
в) на основі економічних моделей можуть бути одержані варіанти прогнозу для широкого діапазону вихідних умов і припущень.
Водночас реалізація довгострокового прогнозування в рамках економічного підходу можлива лише на основі врахування знань експертів і відповідної технології використання моделей. Модель у даному разі, з одного боку, є інструментом перевірки гіпотез експертів, а з другого безперервно підлягає зміні та уточненню у процесі одержання експертами нових знань.
Для організації експериментальної роботи в діалоговому режимі найбільш перспективними є імітаційні моделі, реалізовані у формі імітаційних систем, які являють собою людино-компютерну систему прийняття рішень з автоматизованим формуванням варіантів. Підхід експерт модель компютер має свої переваги перед суто економетричним. Ці переваги полягають у тому, що експерту забезпечується можливість у діалозі з компютером вибирати кількісні значення бюджетних нормативів і норм, завдавати вихідні дані для характеристики обєкта дослідження і за результатами розрахунків сформувати аналітичні таблиці.
Важливим методом прогнозування доходів і видатків бюджету є застосування економіко-статистичних моделей. Термін економіко-статистична модель (ЕСМ) застосовується у контексті в тому значенні, що модель ідентифікується на основі обробки даних статистичної звітності. ЕСМ можна визначити як одну із форм економіко-математичної моделі, що описує взаємозвязки характеристик економі?/p>