Взаємозв’язок економіки і соціальної сфери
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Зміст
1. Взаємозвязок економіки і соціальної сфери
2. Трудовий колектив і організація
Список використаних джерел
1. Взаємозвязок економіки і соціальної сфери
Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum - улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних відносин, від яких залежить буття соціальних груп і соціальних спільностей. В соціології соціальний інститут розглядається як: певна сукупність установ, які відповідають соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних норм і культурних зразків, які визначають сталі форми соціальної поведінки і дії, система поведінки у відповідності з цими нормами. Поняття "соціальний інститут" запозичене соціологією з юридичної науки, де воно означає сукупність юридичних норм, що регулюють соціально-правові відносини (інститут наслідування, шлюбу та ін) і використовується достатньо широко, хоча найчастіше і поза точним визначенням. Наприклад, симпатики функціоналізму розглядають інститути як спрямовані на задоволення "потреб" індивідів або суспільства, тоді як прихильники феноменології цікавляться тим, яким чином люди створюють і видозмінюють різні інститути, а не просто реагують на їх існування.
Нерідко термін "інститут" використовують для позначення конкретних форм комплексів функцій, які виконуються деякими членами групи від імені всієї групи, а іноді цим терміном іменують соціальні ролі, особливо важливі для групи або суспільства (інститут материнства). Згідно зі структурно-функціональним підходом, соціальний інститут розглядається як сталий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, установок, які регулюють різні сфери людської діяльності і організовують їх в систему ролей, статусів, що й утворює соціальну цілісність. В цьому контексті соціальний інститут виступає узагальненим показником (в порівнянні з роллю) в соціальній структурі суспільства, бо він складається з багатьох ролевих позицій та їх компонентів [4, с.16].
Не дивлячись на цю багатоманітність теорій соціальних інститутів, можна виділити певні загальні елементи, які характеризують будь-який соціальний інститут.
По-перше, у всіх групах, які мають зачатки інституціоналізації, існують певні способи дії від імені членів групи як цілого; ці способи дії повинні виконуватися незалежно від особистих інтересів включених в даний інститут індивідів.
По-друге, будь-який соціальний інститут має функції, які можуть носити різний характер. Серед них: ті, що регулюють поведінку членів суспільства, соціальних груп; ті, що забезпечують стабільність суспільного життя; ті, що створюють можливість задоволення різного роду потреб; ті, що здійснюють інтеграцію прагнень, дій і відносин індивідів і забезпечують внутрішню згуртованість спільності. По-третє, в рамках окремих соціальних інститутів виділяється система соціальних ролей.
Інститути, таким чином, є символами порядку і організованості в суспільстві.
На основі усього вищевикладеного, можна дати наступне визначення соціального інституту.
Соціальні інститути - це організовані обєднання людей, що виконують певні соціально значимі функції, які забезпечують спільне досягнення цілей на основі виконаних членами своїх соціальних ролей, що задаються соціальними цінностями, нормами і зразками поведінки.
Кожен інститут виконує свою, характерну для нього соціальну функцію. Сукупність цих соціальних функцій складається в загальні соціальні функції соціальних інститутів як визначених видів соціальної системи. Ці функції дуже різноманітні. Соціологи різних напрямків прагнули якось класифікувати їх, представити у вигляді визначеної упорядкованої системи. Найбільш повну і цікаву класифікацію подала так звана "інституціональна школа". Представники інституціональної школи в соціології (С. Ліпсст, Д. Ландберг та ін.) виділили три основних функції соціальних інститутів [6, с.54].
Відтворення членів суспільства. Головним інститутом, що виконує цю функцію, є сімя, але до неї причетні й інші соціальні інститути, такі, як держава.
Соціалізація - передача індивідами встановлених у даному суспільстві зразків поведінки і способів діяльності - інститути сімї, освіти, релігії та ін.
Виробництво і розподіл. Забезпечуються економічно-соціальними інститутами управління і контролю - органи влади.
Функції управління і контролю здійснюються через систему соціальних норм і розпоряджень, що реалізують відповідні типи поведінки: моральні і правові норми, звичаї, адміністративні рішення і т.п. Соціальні інститути керують поведінкою індивіду через систему заохочень і санкцій.
Люди завжди прагнуть інституціоналізувати свої відносини, які повязані з актуальними потребами (інститут черги, інститут шлюбу і т.д.). В залежності від сфери дії і функцій соціальні інститути поділяються на: реляційні, які визначають ролеву структуру суспільства за найрізноманітнішими категоріями: від статі і віку до виду занять і здібностей; релятивні, які визначають можливість індивідуальної поведінки стосовно існуючих в суспільстві норм дій, а також: санкції, що карають порушників максимів (всі види механізмів соціального контролю: культурні, звязані з релігією, наукою, ідеологією, мистецтвом і т.д.); інтегративні інститути, повязані