Версии предательства Иуды
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Вступ
Вiдомий бiблейський персонаж - РЖуда РЖскарiотський, якого ми знаСФмо як зрадника РЖсуса Хреста, став в останнi часи об`СФетом зацiкавленостi як вiтчизняних так i зарубiжних дослiдникiв Бiблii та питаннь христiанськоi релiгii. Всi вони намагаються знайти i пояснити причини вчинку РЖуди, що вимусило його, людину з духовними та гуманiтарними якостями за 30 срiбникiв продати свого Вчителя.
Сам по собi образ РЖуди загадковий, i не зважаючи на його вiдому роль в драматичних подiях Страстноi недiлi, ми по сутi про нього мало чого знаСФмо. РДвангелiсти повiдомляють про РЖуду дуже скупо, тiльки Матфей розповiдаСФ про покаяння та самогубство РЖуди. Що стосуСФться мотивiв зради РЖуди, то про них розповiдаСФ тiльки Иоанн.
Але все ж таки, чому РЖуда зрадив РЖсуса Христа? На це питання покi що не iснуСФ твердоi вiдповiдi. У зв`язку з цим вченi-бiблеiсти в своiх дослiдженнях почали висувати численнi версii, побачивши в особi РЖуди не тiльки iндивiдуальну проблему, але й символ деяких темних сторiн людського характеру. Всi цi версii дуже рiзноманiтнi i протиречивi. В них РЖуда РЖскарiот зробив свiй вчинок i як людина матерiальноi корисностi, i як патрiот РЖудеi, а то i як людина, яка опинилася в безвiхiдному станi, втративши надii в майбутнСФ царства БожьСФгого. Цьому питанню присвятили своi працi такi дослiдники, як Костiв К., З. Косiдовський, Феррар, Е. Ренар, Ф. Хоул, якi все ж такi на науковiй основi, використовуючи певний ряд джерел, змогли бiльш об`СФктивно ставитись до питання РЖудиной зради.
РЖуда РЖскарiот - син Симона (РЖвана 6: 71; 13; 2; 26) уроженець РЖудеi. Назва тАЬРЖскарiоттАЭ походить вiд арамейського тАЬiш КерiоттАЭ, тобто тАЬлюдина з КарiотутАЭ. Це прiзвище було спецiально додано РЖудi, щоб таким чином вiдрiзнити його вiд iншого РЖуди помiж апостолами. Вiн був СФдиним iудиянином серед iнших учнiв Христа - галилян. В життi РЖуди срiблолюбство й рацiоналiзм брали верх над духовними та гуманiтарними якостями, iнакше кажучи, вiн керувався головним чином вимогами розуму, логiки й матерiальноi корисностi. РЖсус Христос покликав його, як i всiх iнших на свого учня, вiн ходив з Вчителем, прислуховувався до його науки i бачив його великi справи. Мав здiбностi управителя i був скарбником учнiвськоi каси. Христос добре знав серце i характер РЖуди i вже тодi бачив в ньому свого зрадника. А потiм за 30 срiбникiв вiд первосвященникiв зрадив свого вчителя. Дивлячись на наслiдки вчинка, визнав свiй грiх, кинув у храмi грошi i покинчив самогубством.
Ця трактовка тАЬгрошовоготАЭ мотиву вчинка РЖуди пiдтримуСФться розповiддю Иоанна. Згiдно його версii, РЖуда, перебуваючи на посадi казначея, зловживав добрiстю Христа i навiть крав грошi з загальноi казни. За Иоанном виходить що РЖуда був просто хопучою i саме жадiбнiсть до грошей i штовхнула його до зрадництва.
Однак, ця версiя малоперекондива. Навряд чи РЖуда був таким, якщо вiн добровiльно супроводжував Христа в його мандрiвках i якщо РЖсус зi свого боку не тiльки включив його в коло 12-ти своiх самих близьких учнiв, але й довiрив йому фiнансовi справи.
Цiкаво, що дослiдникi звернули увагу на етнiчну належнiсть РЖуди. Як вже вiдомо, призвiще тАЬРЖскарiоттАЭ - значить тАЬлюдина з КарiотутАЭ. Складнiсть в тому, що iснувало два мiста Карiота.
Один з них був розташован в РЖудеi. Якщо припустити, що батькiвщина РЖуди, то вiн був СФдиним iудеянином з оточення РЖсуса, так як сам Христос i його учнi були з Галилеi. А на тi часи iснувало врожування мiж населенням двох СФврейських областей i можливо спiвтоварищi вiдносилися до РЖуди з недовiрою. Це ображало його i вiн поступово втрачав вiру в РЖсуса. Пiд час так званоi тАЬгалилейськоi кризитАЭ, коли вчення РЖсуса про живий хлiб, який зiйшов з неба, обурило навiть його наближених, i можливо тут i вiдбувся кардинальний перелом в душi РЖуди.
Втративши вiру в РЖсуса, РЖуда, можливо дивився на нього iншими очами. Коли при в`iздi до РЖСФрусалиму РЖсуса проголос царем РЖзраеля, в РЖудi заговорив iудейський (жидiвський) патрiот. РЖсуса вiн бачив одним з тих галилейських безглуздих, що накликали лихо на краiну.
Друге мiсто Карiот знаходився в Моаве, на схiдному узбережжi Мертвого моря. Якщо РЖуда звiдти, то можливо вiн був язичником або iудеСФм, але вихованом в язичному оточенi. Ця обставина могла суттСФво впливати на його вiдношення з РЖсусом. РЖуда, можливо, мрiяв про власну кар`СФру в месiанському царствi Божому, яке в його уявленнi являСФ конкретне земне царство - царство РЖзраiля. Деякi апостоли саме так тулмачили пророцтво РЖсуса, а РЖуда мiркував також, як один з них. Зрозумiв, що Христос маСФ наувазi зовсiм iнше i не маСФ намiру вiдновити РЖудейську державу, де РЖуда, за даними, планував стати мiнiстром скарбу, вiн також зрозумiв, що його надii зруйнованi й тодi у поривi вiдчайдушшя i гнiву видав РЖсуса священикам.
Виходить, що РЖуда, етнiчно належавший до СФврейського походження, зрадив свого Вчителя заради майбутнього свого народу, здiйснивши своСФрiдний тАЬпатрiотичнийтАЭ подвиг. Але, як бачимо, мрiючи про царство РЖзраiля, вiн бачив там своСФ мiiе мiнiстром скарбiв, а це ще раз пiдкреслюСФ тяготiння РЖуди до грошей.
По однiСФi з гипотез РЖуда був обiбраний. Вiн прийшов до iудейських священикiв та тАЬсторгувавсятАЭ (бо таку маленьку цiну вони поставили йому за РЖсуса) погодився на зраду вчителя, щоб якось виправити своСФ матерiальне становище.
Напрошуеться питання, чи любив РЖуда РЖсуса, як один з його учнiв, що пiшов по цьом?/p>