Вернадський - вчений та дослідник
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
?и, визначені Вернадським, і тепер є основоположними для всіх республіканських академій СРСР.
На першому засіданні Спільного зібрання академіків, що стало вищим керівним органом Української Академії наук, її головою - президентом було обрано Вернадського.
Оригінали протоколів засідань Спільного зібрання, що зберігаються в рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР, відтворюють картину безпосередньої участі Вернадського в роботі цього вищого керівного органу Української Академії наук. Засідання відбувалися регулярно, майже щотижня. Головував завжди Вернадський, за винятком хіба тих випадків, коли хворів чи був у відпустці.
Під час обговорення питань президент завжди стояв на принциповій позиції, наполегливо і неухильно намагався втілювати в життя основні положення статуту. Його виступи на засіданнях взірець наукового підходу, широти поглядів і вміння поєднувати проникливість у саму суть проблеми з охопленням її найдрібніших деталей. Це стосувалося не лише природничих наук, а й гуманітарних. Навіть сухі рядки протоколів відзначають особливості участі Вернадського у засіданнях Спільного зібрання: він завжди дуже жваво, з величезною зацікавленістю, емоційно сприймав те, що на них обговорювалося.
Завдяки йому була збережена київська колекція лускокрилих, яка вважалася однією з кращих на континенті Європи. Він також багато зробив для збереження видатної історичної та архітектурної памятки XVIII століття будинку Києво-Могилянської академії.
За ініціативою Вернадського (він був обраний і першим головою) при Фізико-математичному відділі Української Академії наук створили Комісію з вивчення природних багатств України, яка координувала свою роботу з роботою ідентичної Комісії Російської Академії наук. Головним напрямком роботи Комісії по вивченню природних багатств України Вернадський намітив проблему електрифікації України, вважаючи її одним з найважливіших факторів економічного розвитку. Це був час, коли за дорученням В. І. Леніна розпочалася робота спеціалістів над складанням плану ГОЕЛРО.
Визнання вченим важливої ролі бібліотек у розвитку науки, обізнаність його в основних проблемах бібліотечної справи, розуміння необхідності існування наукової бібліотеки при великому науковому центрі обумовили його рішення очолити Тимчасовий комітет по заснуванню бібліотеки Української Академії наук.
Увесь час свого перебування в Києві Вернадський незмінно очолював Тимчасовий комітет. Він вникав у всі деталі діяльності бібліотеки, починаючи від теоретичних бібліознавчих проблем і кінчаючи технічними правилами, беручи безпосередню практичну участь у її первісному комплектуванні, Неодноразово виступав ініціатором передачі бібліотеці націоналізованих книжкових і рукописних зібрань із колишніх поміщицьких маєтків і будинків буржуазії, володарі яких втекли за кордон.
Так, до книгосховищ перейшла величезна бібліотека і архів Рєпніних з їхнього маєтку в Яготині, до складу яких входила дуже цінна старовинна нотозбірня Розумовських. Вернадський гаряче піклувався про долю найціннішого книжкового і рукописного зібрання колишньої Київської духовної академії, основу якої становила бібліотека XVII XVIII століть славнозвісної Києво-Могилянської академії, зокрема її рукописні навчальні курси, що мали велике наукове значення, з філософії, піїтики, риторики, психології, математики та інших предметів. Вернадському також належить велика заслуга в організації закупівлі книжок у відомих діячів науки і культури, на що Радянська влада виділяла чималі кошти. Серед придбаних завдяки Вернадському книгозбірень особливо цінними були бібліотека історичної літератури професора Київського університету І. Лучицького та академіка В. Іконникова, який володів однією з найвизначніших вітчизняних приватних бібліотек.
Вернадський разом з іншими членами тимчасового комітету розшукував у антикварів і в букіністичних магазинах стародруки та інші раритети. Зберігся складений Володимиром Івановичем довгий реєстр книг, які він планував придбати у антикварів.
Вчений домовився про книгообмін з петроградськими бібліотеками, а також відрядив співробітників для закупівлі книжок у Москві та Петрограді, 12 березня 1919 року Вернадський написав листа Горькому, з яким був особисто знайомий, з проханням сприяти придбанню в Росії книжок та інших друкованих матеріалів для академічної бібліотеки.
Вернадський вважав, що з бібліотекою повязаний важливий етап його життя і діяльності, і згодом упродовж довгих років постійно цікавився її справами.
Науково-організаційна і культурна діяльність Вєрнадського у Києві в 1919 році розгорнулася настільки широко, що важко розкрити всі її вияви, як неможливо врахувати і ті численні усні та письмові консультації, бесіди, поради, які він давав київським та іншим українським ученим, спеціалістам, студентам, усім, хто цікавився наукою, вивчав природу.
Восени 1919 року у трьох відділах Академії історико-філологічному, фізико-математичному і соціально-економічному працювало 26 науково-дослідних кафедр, 15 комісій, кілька комітетів і кабінетів, три інститути, бібліотека. Вивчалися флора, фауна, мінералогія України, були підготовлені і друкувалися праці про корисні копалини України, готувався історичний словник української мови, видавалися українські писемні історичні памятки, створювалися музеї.
Перебування Володимира Івановича на Україні було недовгим, ви?/p>