Велика Вітчизняна війна: ціна перемоги
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Реферат
Тема: Велика Вітчизняна війна: ціна перемоги
Вступ
Велика вітчизняна війна 1941-1945 - справедлива, визвольна війна радянського народу за свободу і незалежність соціалістичної батьківщини проти фашистської Німеччини та її союзників, найважливіша і вирішальна частина Другої світової війни 1939-1945.
Бойові дії тривали 1418 днів. Тим не менш, прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто формально залишився з Німеччиною в стані війни. Війна з Німеччиною була формально закінчена 25 січня 1955 виданням Президією Верховної Ради СРСР указу Про припинення стану війни між Радянським Союзом та Німеччиною
Велика Вітчизняна війна відрізнялася запеклої збройної боротьбою багатомільйонних армій і рішучим протиборством держав в економічній, дипломатичній, ідейно-політичної, духовної та інших сферах. У той час як для Радянського Союзу кінцевим її результатом стала перемога, для нацистської Німеччини це було нищівної поразки. Завершилася війна предявила кожної зі сторін свій рахунок, ціна якого була різною у всіх відносинах, у тому числі і в розумінні її підсумків, наслідків та уроків.
Поза всяким сумнівом, людські жертви, принесені громадянами нашої країни на вівтар Перемоги, є головною складовою ціни Великої Вітчизняної війни.
Історія не знає більш жахливих злочинів, ніж ті, які вчинили гітлерівці. Фашистські орди перетворили в руїни десятки тисяч міст і сіл нашої країни. Вони вбивали і катували радянських людей, не шкодуючи жінок, дітей, людей похилого віку.
Війна фашистської Німеччини та її союзників проти СРСР носила особливий характер. Німецький фашизм прагнув не лише захопити територію СРСР, але й знищити першу в світі державу робітників і селян, повалити соціалістичний суспільний лад, тобто переслідував класові цілі. У цьому полягала суттєва відмінність війни фашистської Німеччини проти СРСР від воєн, які вона вела проти капіталістичних країн.
Ціна перемоги
Гітлерівська Німеччина війну проти Радянського Союзу, як і проти інших народів, з самого початку і до свого розгрому, вела загарбницьку, несправедливу, агресивну, що загрожувало радянському народові, як і народам інших країн, знищенням і рабством. Всі матеріальні втрати і руйнування, повязані з веденням війни, всі жертви, понесені народами в ході війни, є, перш за все наслідком агресивної політики фашизму.
Директива фюрера свідчила: "Нам недостатньо просто розбити російську армію і захопити Ленінград, Москву, Кавказ. Ми повинні стерти з лиця землі цю країну і знищити її народ". "На війні сама жорстокість - благо для майбутнього", - напучував Гітлер своїх генералів у березні 1941-го.
Німеччиною був розроблений особливий звід правил поведінки на окупованій території, яку зобовязали кожному військовослужбовцю вермахту. Його положення були закріплені в "Памятці німецького солдата". Один з пунктів цього одіозного документа цинічно був такий: "У тебе немає серця і нервів, на війні вони не потрібні. Знищ в се6е жалість і співчуття, вбивай якого російського, не зупиняйся, якщо перед тобою старий або жінка, дівчинка або хлопчик. У6івай, цим самим врятуєш себе від загибелі, забезпечиш майбутнє своєї родини і прославишся навік ".
Тільки на тимчасово окупованих територіях України, Білорусії, РРФСР і Прибалтики гітлерівці знищили понад 10 мільйонів осіб мирного населення, в основному жінок, старих і дітей. Мільйони загинули на каторжних роботах у Німеччині, у фашистських концтаборах, сотні тисяч стали жертвами бомбардувань, пожеж, хвороб і голоду. Німецький фашизм завдав величезної шкоди матеріальної і духовної культури країни.
Удар агресора наносився по всьому народові, по самих першооснов його буття, по майбутньому нашого суспільства.
Прорахунки та помилки багатьох авторів поглиблюються і тим, що головну причину "непомірних втрат СРСР" вони бачать у вадах керівництва підготовкою країни до оборони і веденням війни Радянським Союзом, а не у злочинній політиці фашистського агресора, який розвязав війну. Такий підхід не тільки не прояснює суть питання, але, навпаки, веде вбік від істини, від правди.
А правда полягає в тому, що Радянський Союз не хотів війни і не він її розвязав. Радянський народ змушений був піднятися на боротьбу з агресором. Його війна проти фашизму з самого початку і до кінця була справедливою, на захист своєї Батьківщини, заради звільнення від рабства інших народів.
Саме Червона Армія завдала смертельного удару військовій машині Німеччини і звільнила інші країни від фашистської Німеччини.
Ціна війни - це загальні витрати і втрати, понесені воюючими сторонами. Але це і відповідальність агресора за всі жертви війни.
Самовіддано боролися з фашистськими загарбниками бійці народно-визвольних сил, патріоти Югославії, Польщі, Чехословаччини, Болгарії, Албанії, Румунії, Угорщини, учасники Руху Опору і антифашистські підпілля.
Треба визнати, що за всі останнє сторіччя наша країна не стикалася з такою колосальними жертвами. Навіть восьмирічний період двох війн - Першої світової і громадянської - з їх широкомасштабними, часто зі смертельним результатом тифозними, холерними, малярійними та іншими епідеміями забрав убитими, померлими від ран і хвороб майже в три рази менше - 10,3 мільйонів чоловік. Одна з причин таких втрат