Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. за матеріалами свідків та ветеранів війни
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
?з. О 3 год.30хв. 22.06.1941 року радянським військам у прикордонній зоні було завдано потужного артилерійського удару. Танкові моторизовані частини гітлерівської армії перейшли державний кордон СРСР. Цей день вважається початком Великої Вітчизняної війни.[3,67]
Промова Молотова лунала із запинками, квапливо, наче йому не вистачало дихання, записала в щоденнику Олена Скрябінова. Його підбадьорливий заклик сприймався як зовсім недоречний. Одразу ж виникло відчуття, ніби загрозливо, повільно наближалося якесь страховище й наганяло на всіх жах. Після вістей я вибігла на вулицю. Місто було в паніці. Люди поспіхом перекинувшись парою слів, кидалися в магазини й скуповували все, що потрапляло під руку. Як несамовиті гасали вони по вулицях. Багато хто рушив в ощадкаси, щоб забрати свої заощадження… Але виплату було припинено. Лише під вечір стало напрочуд тихо. Здавалося, що всі кудись позабивалися від жаху.
Фашистська агресія по перервах не усвідомлювалася в суспільстві як смертельна загроза самому його існуванню. Завищена оцінка сил і можливостей Червоної армії в поєднанні з не оцінкою воєнного потенціалу та агресивних намірів Німеччини, що панували серед вищого керівництва країни, позначилися й на настроях населення. Почувши про напад фашистів,люди підбадьорювали себе тим, що мовляв, довго ця війна (як і зовсім недавня з Фінляндією) не триватиме, що могутня і непереможна Червона армія швидко розгромить агресора і за тиждень другий здобуде столицю третього рейху. Говорили: Будемо снідати в Москві, обідати у Варшаві, а вечеряти в Берліні. Молодим командирам, котрі щойно закінчили військові училища й вирушали на фронт, радили покласти до валіз парадну форму та обовязково білу сорочку, щоб бути на рівні під час параду радянських військ у Берліні, який ось-ось має відбутися.
Неймовірна переоцінка владних сил і зневага до ворога цими днями всіляко культивувалися. І все ж, читаючи між рядків (це було звичною за тодішніх часів) фронтові зведення Радінформбюро, дедалі більше людей стали усвідомлювати: війна це лихо апокаліптичних масштабів, яке надовго вдерлося в їхнє життя.
Цій потужній воєнний машині протистояли 80 дивізій Київського та Одеського військових округів,реорганізованих на початку війни в Південно-Західний та Південний фронти, що простягнулися майже на 1 тис. км. Концентрація в республіці цього найчисельнішого радянського військового угруповання спричинило припущення Сталіна про те, що саме південний захід буде метою головного удару німецької армії.[3,92]
У такій вельми скрутній ситуації вкотре далася в знаки страшна вада, притаманна Сталінському авторитарному режимові, звичка видавати бажане за дійсне, говорити й писати не те, що є насправді, а те, що хоче почути начальство. Орієнтовані на пристосовництво політ працівники про обстановку на місцях намагалися інформувати керівництво бодьорооптимістичних тонах, хоча війська вже з перших годин війни стали відступати на всьому фронті. В оперативному зведені генеральному штабу на 22:00 22 червня становище на фронтах подавалося як відносно благополучне таке, що не викликає тривоги: Німецькі регулярні війська протягом 22 червня вели бої з прикордонними частинами СРСР, маючи не значний успіх на окремих напрямках. У другій половині дня, з підходом передових частин польових військ Червоної армії, так німецьких військ на переважному протязі нашого кордону відбито з втратами для противника. Керівництво, всерйоз в сприймаючи таку інформацію не могло належним чином розібратися в обстановці ухвалити правильне рішення.
Ветеран війни В. Павлов задував: Перший день війни я зустрів у Чернівцях. І от що дивно: три місяці ми сиділи там по першій бойовій готовності, без вихідних, без відпочинку в окремі дні в нас було по пять бойових вильотів, спали прямо під літаками і раптом в суботу, 21 червня вишиковують нас і оголошують, що завтра вихідний день. Зняли бойове чергування все зачохлили. Наслідком цих подій стало знищення німцями двох полків нових бойових літаків. Швидко просуваючись вперед німецькі війська захоплювали аеродром за аеродромом. Червона армія невдовзі залишилася без прикриття з повітря. В Українському небі запанували літаки з чорними хрестами.
Підминаючи гусеницями, шматуючи мирну Українську землю тисячі німецьких танків сталевими клинами розсікали маси радянських військ. Першими її жертвами стали тисячі військових будівельників на лінії Молотова, озброєних лише лопатами і кирками. Нечисленні вогнища оборони на кордоні де прикордонники трималися в надії на близький підхід основних сил, німецькі танки обминали, бо прагнули якомога далі й скоріше пробитися в глиб радянської території.
Про реальність, з якою німецькі генерали готувалися до східного походу, можна судити з того, що в бойових діях на території СРСР було застосовано особливу тактику.
1940-1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу, і згідно з планом Барбаросса, розробленим у грудні 1940 р., почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР. У першій половині 1941 р. була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечна інформація про плани Гітлера через розвідників і дипломатів поступала до Сталіна. Але замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову готовність, радянське керівництво засуджувало чутки про напад Німеччини як безпідставні,запевняло в міцності та непорушності радянсько-німецького договору.
Початок війни виявився несподіваним для