Валютні ризики: методи аналізу і управління
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?люється Національним банком України через ліцензування валютних операцій та установлення обовязкових нормативів.
З метою обмеження максимальних рівнів валютних ризиків для вітчизняних банків встановлено такі нормативи відкритої валютної позиції:
- Норматив загальної відкритої валютної позиції (Н13 до 30%).
Розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку:
Н13= Вп / К100%,(5.3.)
де Вп загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобовязаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);
К капітал банку.
- Норматив довгої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах, що обчислюється як співвідношення довгої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті до капіталу банку. (Значення нормативу не перевищує 20%.)
Н13-1 = Вд / К100%,(5.4.)
де Вд довга відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобовязаннями банку за банківськими металами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);
К капітал банку.
3. Норматив короткої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах, який визначається як співвідношення короткої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті до капіталу банку. (Значення нормативу не перевищує 10%.)
Н13-2= Вк / К100%,(5.5)
де Вк коротка відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобовязаннями банку за банківськими металами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);
К капітал банку.
Для прямого оцінювання ймовірних втрат банк може визначити очікуваний розмір збитку, спричинений несприятливою зміною валютного курсу. З цією метою практикується використання деяких припущень щодо потенційно можливої несприятливої зміни валютного курсу. І на основі припущення розраховуються втрати, які мав би банк, здійснивши переоцінку відкритої позиції за цим гіпотетичним курсом. Тоді розмір потенційних збитків підлягає лімітуванню. Цей ліміт може бути виражений як абсолютна величина збитку чи як відсоток, наприклад від прибутку банку.
Для безпосередньої оцінки потенційних збитків дуже важливо, щоб несприятливі зміни валютного курсу, які використовуються у таких обчисленнях, не були приблизними.
Слід зазначити, що прогнозування поведінки валютного курсу надзвичайно складний процес, адже на валютний курс має вплив велика кількість факторів. Визначення правильного несприятливого руху курсу залежить від характеристик національної та іноземної валюти. Для банків країн з твердою національною валютою оцінка несприятливої зміни валютного курсу може ґрунтуватися на аналізі статистичних даних минулих періодів і побудові на їх основі прогнозів, як правило, короткострокового характеру і з певним ступенем достовірності [3, с.314].
Imax = Li Vi / 100,(5.6.)
де Imax максимально припустимий вплив валютного ризику на прибуток банку;
Li ліміт відкритої валютної позиції для і-ї валюти;
Vi прогнозні зміни курсу і-ї валюти, %.
Для банків країн, де мають місце серйозні та часті урядові інтервенції, оцінка потенційної зміни валютного курсу повинна враховувати, що курс буде часто і в значних розмірах коригуватися. Банки, які містяться у країнах з перехідною економікою, можуть управляти валютним ризиком, розглядаючи групу твердих валют як єдину. Тобто ризик, який виникає від позицій у твердій валюті, що протистоїть позиції в іншій твердій валюті, завжди буде меншим, ніж ризик від позиції у національній валюті, яка протистоїть позиції у твердій валюті. Особливо це має місце коли зобовязання у твердій валюті фінансують активи у національній валюті. На практиці така процедура спрощує управління позиціями в іноземній валюті, але слід зазначити, що цей підхід не захоплює ризик, який виникає внаслідок перехрещення позицій, виражених у твердій валюті.
Часто перед банками постає проблема: чи потрібно і в яких обсягах треба проводити операції в іноземній валюті для того, щоб не виникали додаткові ризики, повязані з цими операціями. Адже для багатьох банків ресурси, які потрібні для правильного управління валютним ризиком, недоступні. Вільний доступ до ринків ліквідних ресурсів дає змогу банкам хеджувати позиції в іноземній валюті легко та ефективно, забезпечуючи основу для розумного управління ризиком. У таких умовах банки можуть тримати відкриті валютні позиції для здійснення своїх операцій (надати клієнтові позику чи прийняти депозит), оскільки вони мають можливість швидко змінити ці позиції, якщо виникне потреба.
Хеджування можна розглядати як позицію, яку створюють для захисту дохідності вже існуючої позиції, тобто створення компенсаційної валютної позиції. Ризик двох відкритих позицій визначається так:
,(5.7.)
де R ризик двох відкритих позицій;
X1 обсяг відкритої позиції активу зі стандартним відхиленням дохідності S1;
X2 обсяг компенсаційної позиції зі стандартним відхиленням дохідності S2;
P12 коефіцієнт кореляції дохідності активів.
Для того щоб визначити, яким же має бути обсяг компенсуючої позиції для хеджування, використовують коефіцієнт хеджування b, який дорівнює: b = Х2 / Х1. Отже, обсяг позиції для хеджування Х2 визначається за фор?/p>