Японія: економічний огляд
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?тоту та наївність дорівнюють пострадянським чукчам або нашим вуйкам з полонини. Але в духовно-культурному відношенні це серце японської нації. Найбільш розвинені галузі рекреація та лісове господарство, у сільському господарстві окрім вирощування рису представлено навіть відгонно-пасовищне тваринництво. Певний надлишок робочих рук сприяє розвитку трудомістких галузей оптико-механічної промисловості та виробництва годинників. Складається Тюбу з двох дещо відмінних підрайонів.
2.1.а. Хокуріку (“Глухий закуток”). Самий засніжений взимку район країни. Багатий на гідроресурси. На гірських річках багато дрібних ГЕС, які виробляють дешеву електроенергію, що притягнуло сюди кольорову металургію на довізній сировині та виплавку феросплавів. Значний порт і центр алюмінієвої промисловості Ніїгата. Важливий рисовий район країни.
2.1.б. Тосан (“Тихі гори”). Охоплює Центральний гірський масив Хонсю. Найбільше місто Нагано (зимова Олімпіада 1998 року) має 300 тис. населення, є відомим центром з випуску медичного устаткування та фотоапаратів. На території Тосану розташована Фудзіяма (3776 м. над рівнем моря) священна для кожного японця вершина. За рік на вершину піднімається близько 1 млн. туристів, у т.ч. 160 тис. осіб не користуючись ніякими транспортними засобами або підйомниками. В сільському господарстві Тосану міцні позиції залишаються за шовківництвом.
2.2. Тохоку. Займає північну частину острову Хонсю. Район виділяється традиційним сільським господарством (рис, фрукти помірного поясу та овочі), харчовою, лісовою та целюлозно-паперовою промисловістю. Будівництво ГЕС створило умови для розвитку кольорової металургії (мідь та алюміній). Головний господарський центр і найбільший рибний порт Сендай є містом-“мільйонером”. У роки індустріалізації промисловість активно диверсифікувалася за рахунок хімії та електротехніки (важливий центр м. Хітаті). Місто Мацусіма (поруч із Сендаєм) жвавий туристичний центр на березі широкої затоки із великою кількістю острівців та скель, що поросли сосновим лісом. Складені острівці туфами і пісковиком, а їх чудернацькі форми результат хвилеприбійної діяльності моря.
2.3. Район віддалених субтропічних островів (Рюкю або Нансей). Його головний острів Окінава має велике військово-стратегічне значення (військові бази США). Спеціалізація рибальство, збір морепродуктів, виробництво агар-агару, вирощування бананів, ананасів, цукрової тростини і виробництво цукру.
2.4. Хоккайдо. Найбільший за площею район Японії (21% території, але всього 5% населення). Потужне лісове господарство стало основою для деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, які доповнюються чорною металургією та рибоконсервною промисловістю. Для економічного пожвавлення у провідному порті району Хакодате створено технополіс авіаракетно-комічного спрямування (“Хоккайдо Спейс”). Найбільше місто і головний організуючий господарський центр Саппоро. У сільському господарстві району переважають технічні культури (льон, цукровий буряк, коноплі) і картопля в рослинництві та мясо-молочне скотарство в тваринництві.
3.1. Кюсю. Значна зайнятість у рибальстві та сільському господарстві обєднує район з периферійними. Але наявність потужних вугільно-металургійних центрів Кітакюсю (1,5 млн. осіб, найбільше місто району), Фукуоки та найбільшого у світі центру суднобудування Нагасакі наближає до Головного промислового поясу. Нагасакі також є значним центром рибоконсервної промисловості. Кагосіма за чудові ландшафти прозвана Японськими Гаваями, місто славиться традиційним фарфоровим і керамічним виробництвом.
3.2. Сікоку. Схожі риси. Найбільше місто Такамацу, значний центр машинобудування. У сільському господарстві садівництво (персики, мандарини), бобові культури. На узбережжі широко представлена марикультура (наприклад, перлинові ферми).Створюється декілька технополісів для вирівнювання розвитку.
Економіко-географічна характеристика територіальної структури господарства Японії
Назва районуСпеціалізація
Головні містапромисловістьсільське господарство
- Центральна економічна зона1.1. Кантометалургії, нафтохімії, суднобудування і автомобілебудуванняВирощування рису, рибальствоТокійська МА, Йокогама, Кавасакі,1.2. Кінкі (Кансай)виробництво атомних реакторів, залізничних вагонів, взуття.Сільське господарство інтенсивне: рис, чай, овочі, а також молоко, мясо і яйця птиці.Осака, Кобе,1.3. Токайнафтохімія, військова та легка промисловість, автомобілебудуванняРайон знаменитий своїми чайними і мандариновими плантаціями.Нагоя, Тойота, 1.4. Тюгоку (Саньйо).машинобудування і хіміїВирощування рису, цукрової тростини, чаюХіросіма, Куре і Сімоносекі.2.Периферійна економічна зона2.1. Тюбурекреація та лісове господарство оптико-механічна промисловість та виробництво годинників.вирощування рису, відгонно-пасовищне тваринництво.2.1.а. Хокуріку (“Глухий закуток”).кольорова металургія на довізній сировині та виплавка феросплавів.Важливий рисовий район країни.Ніїгата2.1.б. Тосан (“Тихі гори”).відомий центр з випуску медичного устаткування та фотоапаратівміцні позиції залишаються за шовківництвом.Нагано2.2. Тохокухарчова, лісова та целюлозно-паперова промисловість. Кольорова металургія (мідь та алюміній)рис, фрукти помірного поясу та овочіСендай, Мацусіма2.3. Район віддалених субтропічних островів (Рюкю або Нансей).велике військово-стратегічне значеннярибальство, збір морепродуктів, виробни