Японія: економічний огляд
Информация - География
Другие материалы по предмету География
? прибутків громадян Японії у поєднанні з їх ощадливістю привело до накопичення на рахунках тільки фізичних осіб більше 7 трлн. дол.!!! Водночас зростають обсяги позитивного балансу зовнішньої торгівлі до +90 млрд. дол. щорічно!!!
Товарна структура японського експорту:
електротовари 23%; автомобілі 18%; фотоапаратура і годинники 5%; різноманітне обладнання загального призначення 22%; вироби з металу 8%; продукція хімічної промисловості 8%; інше 19%.
Структура імпорту:
нафта і природний газ 20%; інша сировина (разом з рудами металів) 15%; верстати та обладнання 15%; продукти харчування 15%; продукція хімічної промисловості 8%; інше 27%.
Все це створило базу для проведення Японією активної зовнішньої інвестиційної політики у всіх її формах, особливо активно нарощуються інвестиції у господарство США, країн Західної Європи та Східної Азії. Основою зовнішньоекономічної діяльності Японії поступово стає не зовнішня торгівля, а інвестиційна діяльність. Баланс прибутків від зарубіжних інвестицій перевищує 20 млрд. дол. щорічно!!! Головні зусилля спрямовуються на розширення географії ринків надходження сировини (важливий елемент національної безпеки), винесення за межі країни екологічно брудних виробництв, а також у формування інфраструктури потенційних ринків збуту та ефективний маркетинг світових ринків.
Територіальна структура господарства Японії
Територіальна структура побудована за принципом “центр-периферія”. Японію називають країною з двома обличчями. Фасадом національної економіки є Тихоокеанське узбережжя острова Хонсю.
Макрорівень: 3 економічні зони. Мезорівень: 10 економічних районів.
На Центральну економічну зону (1) припадає 80% ВНП Японії, Периферійну (2) та Напівпериферійну (3) по 10% відповідно. Центральна економічна зона територіально співпадає з Головним промисловим поясом Японії, але не слід ці поняття ототожнювати (поняття “господарство” ширше за поняття “промисловість”, воно охоплює всі види людської діяльності, до речі Центральна зона характеризується найвищою інтенсивністю сільського господарства та найщільнішою транспортною мережею). Напівпериферія має проміжне положення, риси економічних зон обох типів. Територіально виглядає як продовження Центральної зони з поступовим зниженням інтенсивності освоєння території.
1.1. Канто (Столичний, Токійський). Район займає лише 9% японської території, але тут проживає 31% населення та виробляється 32% промислової продукції. Густота населення становить 1210 осіб/км2. Токійська МА є найбільшою в світі 30,3 млн. На узбережжі Токійської затоки розташовані міста-“мільйонери” Йокогама і Кавасакі великі центри металургії, нафтохімії, суднобудування і автомобілебудування, а також найбільший порт Японії за вантажообігом Тіба та найважливіша військово-морська база і головний рибний порт Йокосука.
Японці навіть інколи жартують, що Японія складається з двох країн столиці з оточенням та іншої частини держави. Дійсно, роль Токіо можна порівняти з роллю Парижу у Франції або Будапешту в Угорщині.
У 1869 р. після буржуазної революції Мейдзі сюди з Кіото переноситься резиденція імператора. З того часу місто швидко зростає і вже у 1880 р. стає “мільйонером”. Перед другою світовою війною Токіо має 7,4 млн. населення. Місто дуже постраждало від американських бомбардувань (загинуло 250 тис. осіб). Відновлення відбувалося без Генплану, хаотично. Токіо за це справедливо прозвали “містом-амебою”, яке по мірі зростання “проковтнуло” декілька десятків міст, не змінюючи їх територіальної структури. Лише до літньої Олімпіади 1964 р. почали будувати “хайвеї” (дороги-естакади на 10-метрових опорах) 200 км. З того часу Токіо почало зростати вгору і під землю. Неодноразово приймалися рішення про розвантаження, зокрема так зявилася Цукуба. Зараз ведеться активний наступ на Токійську затоку. Результатом транспортних проблем Токіо стає враження, що це місто не автомобілів, а велосипедів на старих вузьких вулицях останні більш мобільні; створена система безкоштовних прокатних пунктів біля станцій метро, великих підприємств і магазинів, поліція потім збирає велосипеди на вулицях і звозить їх до відповідних станцій.
1.2. Кінкі (Кансай). Це другий за значенням економічний район країни. Очолює його друге за населенням місто Осака (16,9 млн.). 1.5 млн. населення має Кіото попередня столиця (протягом 11 віків), містом-“мільйонером” є також Кобе найбільший зовнішньоторговельний порт Японії, місто, в якому виробляється половина японських атомних реакторів, половина залізничних вагонів, 40% взуття. Сільське господарство інтенсивне: рис, чай, овочі, а також молоко, мясо і яйця птиці.
1.3. Токай (Тихоокеанський коридор). Головне місто Нагоя (5 млн. осіб) важливий центр нафтохімії, військової та легкої промисловості. Супутник Нагої Тойота (японський Детройт) знамените автомісто, в якому виробляється 2 млн. штук автомобілів на рік. Район знаменитий своїми чайними і мандариновими плантаціями.
1.4. Тюгоку (Саньйо). Останню назву можна перекласти як “сонячний бік гір”. Найбільше місто Хіросіма (6 серпня 1945 р. стала першою жертвою американського ядерного бомбардування; Нагасакі 9 серпня). Серед інших значних осередків машинобудування і хімії (провідні галузі району) слід назвати Куре і Сімоносекі.
2.1. Тюбу. У фізико-географічному відношенні повязаний з Японськими Альпами та узбережжям Японського моря. Мешканці цього провінційного району у японському фольклорі через свою про?/p>