Якість робочої сили в сучасних економічних теоріях
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?гідно з першою позицією, що бере свій початок з класичної політекономії, капіталом є не лише знання і здібності людини, а й вона сама як фізична істота. Інша позиція, згідно з якою людина, як жива істота, не є капіталом, оскільки на ринку продається не вона сама, а лише послуги її праці.
- Чому за радянських часів не звертали увагу на поняття робочої сили в теперішньому розумінні?
Це повязано з такими основними чинниками, як науково-технічний прогрес, що за тих умов затримався, також з економічною системою, що була задіяна тоді. Важливу роль в СРСР відігравала ідеологія, де окрема людина не відігравала ніякої цінності, а важливим був натовп його думки і дії.
ТЕСТИ
- Який вчений не досліджував питання людський капітал:
- К. Маркс;
- Д. М. Кейнс;
- Д. Рікардо;
- Т. Шульц.
- Хто ввів поняття трудові ресурси:
- С. Г. Струмилін;
- Є. В. Косимовський;
- М. І. Долішній;
- В. Куценко та Г. Євтушенко.
- Що є відмінного між поняттями трудовий потенціал і людський капітал:
- не використання капіталу здоровя одним з них;
- відсутність концепції морального потенціалу особи;
- не включення капіталу інформованості
ВИСНОВОК
Новий етап науково-технічної революції, повсюдне впровадження автоматизації, компютерний техніки і нових систем звязку на фоні поширення ринкових відносин в нашій країні здійснює різнобічний вплив на сферу праці, на роль і значення людини в суспільному виробництві. З одного боку, суттєво змінюються вимоги до працівника, професійно-кваліфікаційна і галузева структура зайнятих. З іншого, зростає роль і значення працівників у забезпеченні ефективності виробництва, саме робоча сила все більшою мірою визначає хід і результати економічних процесів. Це викликає нові підходи до управління персоналом і мотивації праці, до пошуку оптимальних моделей функціонування ринку праці. Для України на етапі становлення ринкової економіки надзвичайно важливо усвідомити вирішальну роль людських ресурсів у економічному розвитку, а також той факт, що людина при цьому і є кінцевою метою будь-якого виробництва.
Якість робочої сили це кваліфікація, накопичена з досвідом.
Якість робочої сили - узагальнена характеристика рівня розвитку робочої сили, який дозволяє забезпечити адекватну якість індивідуальної і колективної праці на основі ефективного використання нових і новітніх технологій, раціональних форм організації виробництва і робочих процесів.
Якість робочої сили характеризується:
- обсягом загальноосвітньої підготовки працівників;
- рівнем загальної культури;
- рівнем професіоналізму і кваліфікації;
- наявним досвідом і навиками роботи;
- етичною надійністю.
Рішення задач підвищення якості робочої сили, як складової частини розвитку людських ресурсів, припускає:
* розвиток системи загальної і професійної освіти, направленої на професійну підготовку нової робочої сили;
* відновлення і розвиток внутрішньовиробничого навчання персоналу, зокрема на робочих місцях, надання умов для самонавчання;
* розвиток послуг служби зайнятості по навчанню безробітних громадян і незайнятого населення, підтримці і організації випереджаючого навчання працівників, що знаходяться під загрозою звільнення в умовах масового вивільнення;
* розвиток системи безперервної освіти, направленої на відтворення, збереження і вдосконалення робочої сили;
* розвиток і вдосконалення системи професійної орієнтації і психологічної підтримки безробітних і незайнятих громадян, а також зайнятих, але охочих змінити профіль роботи.
Якість робочої сили це сукупність людських характеристик, що проявляються в процесі праці й включають в себе кваліфікацію та особисті якості працівника: стан здоровя, розумові (інтелектуальні) здібності, здатність адаптуватися, гнучкість, мобільність, мотивованість, інноваційність, професійну придатність, моральність тощо.
Якість робочої сили це основа конкурентоспроможності працівника на ринку праці. Більшість складових якості робочої сили і навички конкурентності формуються і/або розвиваються в процесі освіти і професійної підготовки. Отже, системі освіти (у першу чергу вищої) належить провідна роль у формуванні конкурентоспроможного працівника в сучасних умовах, і вдосконаленню управління цією найважливішою сферою організації суспільства треба приділяти особливу увагу
Список використаних джерел:
- Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. К.: Т-во Знання, КОО, 2001. 254 с.
- Добрынин А., Дятлов С., Конов В., Курганский С. Производительные силы человека: структура и формы проявления. СПБ.: Изд-во СПБУЭФ, 1993. 163 с.
- Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д.Базилевича. 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Знання Прес, 2004, - 615 с. (Вища освіта XXI століття).
- Близнюк В., Власенко Т. Людський капітал України як фактор економічного зростання // Україна: аспекти праці. 2003. - № 6 с. 20.
- Грішнова О., Тертична Л. Економічна природа і значення категорії людський капітал // Україна: аспекти праці. 2003. - № 7 с. 33.
- Карл Маркс, Капітал, I т, гл. 4, 5, 1724
- Экономикс : Принципы, проблемы и политика : Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю, М. Республика 1992, т.1