Якість робочої сили в сучасних економічних теоріях
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
·ростанням ролі науки та технологічного прогресу у суспільстві. Однією з найперших теорій цього напряму була концепція learning by doing згідно з якою головним чинником підвищення ефективності функціонування економіки є накопичення досвіду у процесі виробництва. Але практика довела обмеженість цієї теорії, яка поза увагою залишала якісні показники робочої сили. Тому акцент був зміщений з процесів використання наявної робочої сили на процеси створення якісно нової робочої сили. Так, структурні зміни у сукупній робочій силі, інтерес до чинників економічного зростання та динаміки спричинили виникнення та розвиток теорії людського капіталу.
Ідея людського капіталу має давні корені в історії економічної думки. Одне з перших формулювань людського капіталу знаходимо у Петті в роботі Політична арифметика. Пізніше вона зявляється і у А. Сміта Багатство націй.
Поняття людський капітал як економічна категорія було сформоване в ринковому середовищі і дало змогу не тільки по-іншому підходити до ролі людини в суспільно-виробничих відносинах, а й приділяти більше уваги зростаючому значенню інтелектуальної діяльності і не речовому нагромадженню для всього відтворення суспільного життя.
Під людському капіталом розуміють сукупність всіх продуктивних рис працівника. У визначенні Г. Боуена він складається з набутих знань, навичок, мотивацій й енергії, якими наділені людські істоти і які можуть використовуватись протягом певного часу з метою виробництва товарів та послуг. У трактуванні Л. Туроу людський капітал являє собою продуктивні здібності, обдарування і знання.
Т. Шульц зводить людський капітал до розвитку знань і здібностей, які людям надають шкільна освіта, навчання на робочому місці, зміцнення здоровя і зростаючий запас економічної інформації. Г. Беккер вважає, що людський капітал формується за рахунок інвестицій у людину, серед яких можна назвати навчання, підготовку на виробництві, витратити на охорону здоровя, міграцію й пошуки інформації про ціни та доходи. Українські вчені В. Куценко та Г. Євтушенко визначають людський капітал як сукупність знань, здібностей і кваліфікації, як здатність кваліфікованої робочої сили створювати прибуток у вигляді частини заробітної плати та прибутку підприємств.
Російський вчений С. Дятлов дає характеристику людського капіталу, яка найповніше відповідає нашому уявленню: Людський капітал це сформований у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас здоровя, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій або іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці і тим самим впливає на зростання доходів даної людини. Людський капітал накопичується подібно до фізичного чи фінансового капіталу шляхом відволікання коштів від поточного споживання для одержання додаткових прибутків у майбутньому.
Таким чином можемо сказати, що людський капітал це не просто сукупність знань і здібностей, які належать людині, а:
- Здобутий запас знань, який доцільно використовувати в тій чи іншій сфері суспільної діяльності, що веде до зростання продуктивності праці та виробництва;
- Використання даного запасу, що призводить до зростання заробітку або доходу певного працівника;
- Збільшення доходів сприяє зацікавленості працівника та подальше інвестування в людський капітал.
Прибічники теорії людського капіталу на прикладі отримання освіти доводять зростаючу вартість капіталу: якщо зростання освітнього рівня працівника спричиняє отримання додаткового заробітку, який перевищує вартість підготовки, то витрати на набуття освіти можна охарактеризувати як інвестиції в людський капітал у формі втрачених заробітків студентів.
Визнання концепції людського капіталу на всіх рівнях управління в Україні могло б стати могутньою передумовою кардинального покращення головної продуктивної сили суспільства і швидкого соціально-економічного відродження країни.
Підсумовуючи різні підходи до дослідження і визначення категорії людський капітал, даємо таке його визначення: людський капітал це економічна категорія, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу.
Таке розуміння людського капіталу в єдності якісних характеристик робочої сили й економічного результату вкладень в них та використання їх має принципове значення, оскільки дозволяє розглядати людський капітал як стійке економічне явище, як постійно відтворюваний капітал, втілений у людях. Причому людський капітал є джерелом доходів, що виявляється не лише в грошовій формі, а і як моральної вигоди, психологічного задоволення, економія часу, підвищення соціального статусу тощо. Як субстанція капіталу, формування робочої сили являє собою нематеріальні блага тривалого користування, які накопичуються і реалізуються внаслідок утворюючої діяльності людей у часі.
Проблемні питання:
- Чому серед вчених досі не склалося єдиної думки про внутрішній склад людського капіталу?
Це протиріччя склалося через різне розуміння того, що обєднує в собі поняття людський капітал. ?/p>