Юридична професiя в зарубiжних краiнах
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вступ
ВиявляСФться, що юридичну дiяльнiсть можна охарактеризувати не тiльки як особливий вид соцiальноi дiяльностi, але й як певну професiю. Виходячи з особливоi вiдповiдальностi, складностi юридичноi процедури, значущостi правових наслiдкiв, юридична робота повинна здiйснюватись квалiфiковано i на професiйнiй основi. Це, в свою чергу, вимагаСФ спецiальноi пiдготовки фахiвцiв рiзного профiлю правовоi роботи, формування цiлiсноi системи професiйних знань, а значить i установ, якi б виробляли та розповсюджували цi знання, готували висококласних спецiалiстiв певного профiлю юристiв-професiоналiв.
Про професiоналiзм юридичноi дiяльностi свiдчить i той факт, що поряд з практичною дiяльнiстю юристiв видiляють наукову (де виробляються новi знання про юридичнi практику) та освiтню (завдяки якiй готуються спецiалiсти юридичного профiлю - юристи-професiонали). Наявнiсть професii завжди передбачаСФ наявнiсть системи професiйноi освiти та вiдповiдноi системи наукових знань.
Професiйнiсть вказуСФ i на те, що отримавши спецiальну освiту, працiвник може працювати лише за визначеним колом посад, якi передбачають ще й спецiалiзацiю знань у тiй чи iншiй галузi права.
РЖншими словами, неможливiсть виконувати функцii юриста без вiдповiдних навичок, знань та умiнь, а iнодi й без певного досвiду юридичноi роботи вимагаСФ необхiднiсть створення спецiалiзованоi системи професiйноi пiдготовки для забезпечення сфери юридичноi дiяльностi кадровим потенцiалом.
Видiлення юристiв в окрему професiйну группу маСФ ще й обСФктивний характер, що пояснюСФться обСФктивнiстю соцiального розвитку та обСФктивнiстю процесу iсторичного розподiлу працi. РЖсторiя свiдчить, що юристiв як вiдокремлену соцiальну групу за професiйною ознакою визнавали давно.
Основна частина
Юрпрофесiя в США це соцiально впливова, престижна, самоврядна, масова i прибуткова професiя. Юросвiта СФ одним iз ii стрижнiв. Правова традицiя та правова система, зокрема, провiдне значення суду в США iстотно вплинули на формування традицiй юридичноi професii та освiти в цiй краiнi.
Юрпрофесiя в США формувалася впродовж бiльш нiж 200-лiтньоi iсторii краiни. Американське правництво перейняло британську традицiю провiдноi ролi суду та iдею суддi як уособлення правовоi мудростi та карСФрну вершину юриста. В новiй краiнi на засадах меритократii (радше нiж аристократii) професiя правника стала вiдкритою i, вiдтак, престижною. Амбiтнi люди з усiх куточкiв краiни та свiту прагнули якнайкраще зреалiзувати карСФрнi можливостi, що спричинило протидiю надмiрному опортунiзму, зокрема, в формi канонiв юрпрофесii, спрямованих на формування вiдповiдального юриста. Поступово суд або бар (bar) спецiальна органiзацiя юристiв певноi юрисдикцii, та громадськi органiзацii юристiв утвердили американське правництво як iнтегровану, самоврядну та, водночас, вiдповiдальну професiю.
Юрпрофесiя в США масова i прибуткова. У краiнi з 300-мiльйонним населенням, 56 юрисдикцiями, за рiзними даними, нараховуСФться бiльше 1 млн правникiв. Бiльше 100 тисяч майбутнiх правникiв готуються в щонайменше 200 правничих школах спецiальних вищих професiйних навчальних закладах. Не менше 50 тисяч випускникiв щороку здобувають право практикувати. Доходи, одержуванi вiд надання юрпослуг у структурi нацiонального доходу США, на певному етапi перевищували доходи провiдних галузей промисловостi краiни.
Особливостями регламентацii дiяльностi юристiв, здiйснюваноi самоврядно рiзноманiтними органами та органiзацiями правникiв, СФ система здобуття квалiфiкацii юриста та допуску до професii через бар (bar), а також привiлей (монополiя) юристiв на здiйснення юрпрактики. З прийняттям до бару правник продовжуСФ практикувати право вже як адвокат, суддя, прокурор, юрисконсульт, iнший представник юрься як соцiальний феномен, приковуючи увагу за межами краiни.
Юросвiта один iз стрижнiв юрпрофесii США. Головною ii складовою, починаючи з середини ХРЖХ ст., СФ правнича школа. Цей iнститут, як органiзацiйно складнiша форма, прийшовши на змiну iнституту учнiвства (по сутi, пiдготовка фахiвця на виробництвi), став професiйним форумом юристiв, в якому в дусi спiвробiтництва старше поколiння формуСФ нове поколiння правникiв. Утвердженню iнституту сприяло задоволення потреби в системнiй пiдготовцi юриста, зокрема, до квалiфiкацiйного iспиту (бар-екзему), а вiдтак, i практики права. Завданням правничоi школи, зважаючи на федеральний устрiй держави та правову систему, стало навчити випускника думати, як юрист, сприяти виробленню професiйних навичок (зокрема, за допомогою вiдповiдноi методики), щоб пiдготувати його до практики права в будь-якiй юрисдикцii (штатi) США.
Правнича школа в США, яка повинна бути акредитованою ААЮ або iншим уповноваженим органом штату, не атестуСФ (як в Украiнi) випускника як юриста, а лише забезпечуСФ мiнiмальний рiвень компетентностi, який перевiряСФться пiд час складання квалiфiкацiйних iспитiв.
Конкуренцiя мiж правничими школами СФ здоровим явищем, яке сприяСФ вдосконаленню юросвiти як засади юридичноi професiйностi. ПiдприСФмницький характер правничих шкiл у США не спричинив розвиток заочноi форми навчання. Стимулююче середовище правничоi школи заохочуСФ студентiв i викладачiв до високих освiтньо-професiйних досягнень.
Загалом система пiдготовки правни?/p>