Юридична професiя в зарубiжних краiнах
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?i, а юридичнi навчальнi заклади (ЮНЗ) охоронцями правовоi держави. Пiдвищити якiсть пiдготовки юристiв в Украiнi, яка сьогоднi довiрена навчальним закладам, пропонуСФться шляхом удосконалення системи державноi атестацii випускникiв ЮНЗ, зокрема, ii проведення в два етапи: (перший) навчальним закладом та (другий) уповноваженим державним органом, яким могло б стати Мiнiстерство юстицii Украiни. Слiд пiдвищити й вимоги до особистих якостей служителiв Фемiди.
Обговорення шляхiв удосконалення системи пiдготовки юристiв в Украiнi могло б кульмiнувати в закрiпленнi узгоджених положень у документах громадських органiзацiй правникiв та нормативно-правових актах (зокрема, в законi про пiдготовку юристiв в Украiнi).
Юрпрофесiя та освiта в США - 5 фактiв:
- Масовiсть: 1 116 967 правникiв (2008 р., данi ААЮ).
- Полiтичнiсть: 26 колишнiх правникiв стали президентами США.
- Чисельнiсть правничих шкiл (ПШ) та коштовнiсть унiверситетськоi пiдготовки: бiльше 220 ПШ, 193 акредитованi ААЮ (2005 р.). 137 676 студентiв (2004 р.). Бiльше 100 украiнцiв здобули дипломи бiльше 40 ПШ. Вартiсть рiчного навчання: 25-40 тис. дол.
- Зайнятiсть: 74% приватна юрпрактика, 8% органи влади, 8% промисловiсть (переважно юрисконсульти), 3% судочинство, 1% викладачi.
- Допуск: випускник лише кандидат в юристи: вимоги мiнiмальноi компетентностi (пiдтвердженi складанням бар-екзему) та добропорядностi.
Висновки
Юрист це професiонал, який маСФ фундаментальнi та спецiальнi правовi знання, глибоко переконаний у винятковому призначеннi права i законностi для суспiльства, квалiфiковано користуСФться юридичним iнструментарiСФм при розвязаннi юридичних проблем в iмя захисту прав i законних iнтересiв громадян.
Для загальноi характеристики професii юриста необхiдно визначити ряд ознак, якi дозволять висвiтлити те особливе, що вiдрiзняСФ ii вiд iнших професiй. Юридична дiяльнiсть багато в чому за своiми ознаками вiдповiдаСФ вимогам органiзацiйно-управлiнськоi, творчоi роботи. Таким чином, юридичну професiю можна охарактеризувати наступними рисами.
Масовiсть юридичноi професii. Юридичну роботу здiйснюють на сьогоднiшнiй день тисячi уповноважених на те спецiалiстiв (прокурори, адвокати, суддi, слiдчi...), якi виконують значну кiлькiсть юридично значущих дiй, вирiшують щоденно десятки та сотнi тисяч юридичних справ. Це не просто величезна армiя спецiалiстiв, це окрема сфера соцiальноi дiяльностi, в якiй вирiшуються життСФво важливi iнтереси, задовольняються потреби.
Елiтнiсть. З iншоi точки зору, юридичну роботу виконують не всi, хто бажаСФ, а лише уповноваженi особи, якi володiють вiдповiдними знаннями та навичками. Враховуючи недостатню кiлькiсть в нашiй краiнi квалiфiкованих спецiалiстiв-юристiв, постiйно зростаючу роль права та юридичноi процедури, враховуючи престиж юридичноi роботи та юридичного навчання, можна стверджувати про елiтний характер юридичноi професii.
Особлива вiдповiдальнiсть. Вiд поради або рiшення юриста багато в чому залежить доля людини, добробут сiмi, ii майновий стан, економiчний розвиток суспiльства. Таким чином, помилки в роботi юриста - це пряма загроза суспiльним iнтересам, якi охороняються правом. За своi помилки кожний юрист несе особисту вiдповiдальнiсть. Однак слiд зробити акцент на вiдповiдальностi позитивнiй, яка полягаСФ у вiдповiдальному, свiдомому ставленнi до своСФi роботи, що забезпечуСФ ii високу якiсть.
Конфлiктнiсть. Юридична дiяльнiсть дуже часто вiдбуваСФться на стику протилежних iнтересiв в умовах протидii або вiдкритоi боротьби: позивач - вiдповiдач, обвинувачений - потерпiлий, правопорушник спiвробiтник правоохоронного органу тощо. Наявнiсть подiбних суперечностей у професiйнiй дiяльностi юристiв обумовлена протилежнiстю iндивiдуальних потреб та iнтересiв. Тому у бiльшостi випадкiв юридична дiяльнiсть здiйснюСФться на основi компромiсу iз суспiльством та його представниками.
РЖнтелектуальна привабливiсть. Будь-яка квалiфiкована робота вимагаСФ вiд свого виконавця наявностi певного рiвня iнтелекту (професiйних знань, оцiночних критерiiв, почуттiв, професiйного етикету). Однак, щодо роботи юриста, слiд сказати, що це в бiльшостi випадкiв iнтелектуальна робота. Пiд час вирiшення юридичноi справи юристу доводиться застосовувати загальнi вимоги правовоi норми до конкретноi життСФвоi ситуацii шляхом прийняття вiдповiдного рiшення. Це передбачаСФ необхiднiсть прогнозування подальшого розвитку подiй, моделювання можливих ситуацiй, визначення засобiв для iх попередження, що свiдчить про iнтелектуальну напруженiсть юридичноi роботи. Таким чином, слiд вiдзначити, що окремi юридично значущi дii в професiйнiй дiяльностi юриста вимагають вiд нього не лише iнтелекту, а ще й значноi фiзичноi пiдготовки.
Колективнiсть працi. Поряд з принципами самостiйностi, iндивiдуальноi вiдповiдальностi, процесуальноi незалежностi робота юристiв багато в чому маСФ колективний характер.
Список використаних джерел:
1. ГусарСФв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологiя. К.: ВРЖРА-Р, 2002.
2. Жилинский А.Э Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. М.: БЕК, 2003.
3. Коваль А.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. Донецк, 2004.
4. Плавич В. Феномен права та його розумiння на сучасному етапi суспiльного розвитку // Юридична Украiни. №1. 2005.
5. Сливка С.С. Юридична деонтологiя. Львiв, 2004.
6. Шмоткiн О.В. Юридична деонтологi