Экологический мониторинг химико-токсикологического состояния и паразитарного комплекса гидробионтов ...
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
В±iржового дня; кiлькостi здiйснених угод.
Бiржова угода це письмово оформлений документ купiвлi-продажу або поставки.
Ошибка! Источник ссылки не найден.
Рис.2 Схема укладання угод на бiржi
Вона буваСФ двох видiв з реальним товаром i строкова. У першому випадку товар переходить вiд продавця до покупця, тобто це реальнiй товарооборот. Товар маСФ перебувати у примiщеннi бiржi (на ii складах) або бути поставленим у строк вiд 1 до 15 днiв пiсля укладення угоди. Такi угоди називають ще спот.
Форварднi угоди це зобов'язання продавця здiйснити постачання конкретноi кiлькостi товару певноi якостi у зазначений час Такi угоди подiляють на позабiржовi та бiржового обороту. Позабiржовi угоди укладають для поставки товару в майбутньому беi будь-якого офiцiйного гаранта. Якщо мiж покупцем i продавцем СФ бiржовий посередник, тобто угода укладаСФться на реальний товар у зазначений чаiерез бiржу, то це форвардна угода бiржового обороту.
Форварднi угоди СФ вигiдними як для продавцiв, так i для покупцiв реального товару, насамперед завдяки тому, що такi угоди гарантують збут чи придбання продукцii на прийнятних умовах i певною мiрою страхують вiд змiни цiн. Це набуваСФ особливо важливого значення в умовах iнфляцii.
У бартерних угодах роль еквiвалента виконують, як правило, зерно, автомобiлi, лiс, цемент, м'ясопродукти, мед, картопля тощо.
Угоди з умовою поширенi в краiнах, що перебувають у станi переходу до ринковоi економiки. iхня сутнiсть полягаСФ в тому, що продаж одного товару вiдбуваСФться за одночасноi купiвлi iншого. Вiдрiзняються такi угоди вiд бартерних тим, що здiйснюються у процесi публiчних торгiв в операцiйному залi за участю маклера, а облiково-розрахункову функцiю виконують грошi.
Особливiстю ф'ючерсних угод СФ постачання товару згiдно з попередньо укладеними контрактами за цiнами, що встановлюються на ринку реального товару, або за котирувальною цiною. При строкових операцiях ф'ючерсного типу рух товару не СФ обов'язковим, оскiльки це продаж прав па товар. Ставши об'СФктом такоi торгiвлi, вiн може реалiзовуватися за рiзними цiнами (у момент купiвлi i продажу цiни на ринку реальних товарiв вiдрiзняються). Якщо цiна зросла, рiзницю виплачуСФ продавець, якщо знизилась, покупець.
Для того щоб застрахуватися вiд можливих втрат внаслiдок змiни цiн при здiйсненнi контрактiв з реальним товаром у бiржових операцiях, застосовують хеджування (захист). У найзагальнiшому виглядi хеджування визначають як страхування цiни товару вiд ризику небажаного для виробника зниження чи невигiдного для споживача зростання. РЖ продавець, i покупець однаковою мiрою зацiкавленi в усуненнi значних коливань цiни. На практицi це вiдбуваСФться так. Суб'СФкт, що продаСФ реальний товар на бiржi з поставкою у майбутньому, спираючись на iснуючий рiвень цiн, водночас купуСФ ф'ючерснi контракти на той самий строк i на ту саму кiлькiсть товару. А той, хто купуСФ реальний товар з поставкою у майбутньому, водночас продаСФ на бiржi ф'ючерснi контракти. Останнi виступають страховими гарантами, оскiльки, якщо в операцii одна сторона втрачаСФ як продавець товару, то вона виграСФ як покупець ф'ючерсних контрактiв на таку саму кiлькiсть товару, i навпаки, тобто продавець товару застосовуСФ хеджування продажем, а продавець товару купiвлею.
Зменшенню ризику, пов'язаного з торгiвлею ф'ючерсними контрактами, сприяють угоди з премiСФю (опцiон), що СФ торгiвлею попереднiми контрактами. Джерелом доходу для покриття фактичноi цiни, на вiдмiну вiд цiни пiд час укладення опцiонноi угоди, СФ премiя. Це величина ризику, тобто сума, яку може втратити покупець опцiону, якщо вiдмовиться вiд купiвлi товару.
Формування товарних бiрж в Украiнi сприятиме концентрацii у певних мiiях великоi кiлькостi товарiв, що дасть змогу через iнституцiю цiноутворення, якою СФ бiржа, створити ринок засобiв виробництва [9, c. 516].
Фондова бiржа це органiзацiйна форма ринку на якому здiйснюСФться торгiвля цiнними паперами акцiями, облiгацiями, зобов'язаннями державноi скарбницi, сертифiкатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсiв i валютних цiнностей.
В сучасному свiтi функцiонуСФ: бiльше нiж 200 фондових бiрж. Всi вони мають своi особливостi часто досить суттСФвi. Беручи за критерiй визначення правового статусу бiрж iх подiляють на три типи: публiчно-правовi; приватнi, змiшанi.
Дiяльнiсть публiчно-правових бiрж постiйно перебуваСФ пiд державним контролем. Держава приймаСФ активну участь в створеннi правил бiржовоi торгiвлi, контролюСФ iх виконання, забезпечуСФ пiдтримку правопорядку на бiржi пiд час проведення торгiв, призначаСФ бiржових маклерiв. Публiчно-правовий тип фондовоi бiржi характерний для Францii та Нiмеччини.
Приватнi фондовi бiржi - це акцiонернi товариства, що абсолютно самостiйнi в органiзацii бiржовоi торгiвлi. Всi угоди на таких бiржах укладаються у вiдповiдностi до чинного в краiнi законодавства. Держава не даСФ нiяких гарантiй i не бере на себе нiякоi вiдповiдальностi по забезпеченню стабiльностi бiржовоi i торгiвлi та зниженню ризику торговельних угод. Такий тип характерний для США та Англii.
При змiшаному типi фондова бiржа створюСФться як акцiонерне товариство, але при цьому 50% iх капiталу належить державi. Керiвництво такими бiржами здiйс?/p>