Экологический мониторинг химико-токсикологического состояния и паразитарного комплекса гидробионтов ...
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?iонування можливе лише в економiцi з розвинутою кредитною i банкiвською системами.
Останнiми роками набули поширення так званi електроннi грошi безготiвковi грошi, обiг яких базуСФться на новiй технологii, яка даСФ змогу переказувати грошi й реСФструвати iнформацiю про цi перекази безпаперовим способом за допомогою електронних розрахункових систем.
Фiнанси сукупнiсть економiчних вiдносин, якi опосередковують утворення, розподiл i використання грошових фондiв у процесi розподiлу та перерозподiлу суспiльного продукту i нацiонального доходу.
Сукупнiсть фiнансових вiдносин утворюСФ фiнансову систему.
Фiнансова система сукупнiсть форм, методiв i цiлей формування, розподiлу та використання фондiв грошових засобiв держави, суб'СФктiв господарськоi дiяльностi, населення.
Фiнансову систему Украiни утворюють:
бюджетна система: Державний бюджет, бюджет Автономноi Республiки Крим, мiiевi бюджети;
централiзованi цiльовi фонди грошових коштiв загальнодержавного призначення;
фiнанси пiдприСФмств рiзних форм власностi, органiзацiй, установ i галузей народного господарства;
майнове та особисте страхування;
- кредит (державний i банкiвський). Державний бюджет. Фiнансову полiтику здiйснюСФ держава. НайдiСФвiшим механiзмом ii реалiзацii СФ Державний бюджет Украiни i мiiевi бюджети.
Державний бюджет система грошових вiдносин, що виникають мiж державою, пiдприСФмствами i населенням у процесi формування i використання централiзованого фонду грошових ресурсiв для успiшного виконання ii функцiй.
Бюджет даСФ змогу державi розв'язувати тi соцiально-економiчнi проблеми, якi не в змозi розв'язати механiзм ринку: через бюджет (надходження (податки) i видатки) вiдбуваСФться перерозподiл доходiв з тим, щоб забезпечити певну справедливiсть, фiнансуються соцiальнi програми (освiта, охорона здоров'я, пенсiйне забезпечення тощо), оборона, державне управлiння, фундаментальна наука. Серед бюджетних статей витрати, пов'язанi з вирiшенням регiональних, структурних та iнших загальнонацiональних завдань.
Водночас бюджет не повинен бути перевантажений централiзацiСФю економiчних, соцiальних функцiй, оскiльки що бiльше функцiй, зокрема господарських, бере на себе держава, то бiльше вона повинна концентрувати в бюджетi грошових коштiв, а основним джерелом цих коштiв СФ податки. Отже, централiзацiя господарських функцiй в руках держави неминуче спричиняСФ податковий тиск, що певною мiрою пiдриваСФ пiдприСФмницьку iнiцiативу. З огляду на це краiни з розвинутою ринковою економiкою намагаються формувати бюджет в обсягах, якi дають змогу державi виконувати тi завдання, якi не виконуСФ ринок. У такий спосiб унеможливлюСФться необТСрунтоване втручання держави в економiку. Перетворення бюджетних асигнувань на капiталовкладення допускаСФться лише в особливих випадках, зокрема для реалiзацii цiльових народногосподарських програм, що контролюються законодавчими органами. У ринковiй економiцi тi, кому потрiбнi iнвестицii, звертаються не до уряду (бюджету), а до банкiв i фондовоi бiржi.
Головним джерелом формування доходноi частини державних i мiiевих (мунiципальних) бюджетiв СФ податки.
Податки обов'язковi нормованi платежi до державного i мiiевих бюджетiв, якi вносять окремi особи, пiдприСФмства, органiзацii, установи.
В Украiнi податкова система передбачаСФ такi основнi види податкiв:
для пiдприСФмств: податок на дохiд (прибуток) i на додану вартiсть; обов'язковi платежi до Фонду соцiального страхування, Чорнобильського фонду, Фонду стабiлiзацii i зайнятостi, а також на спорудження шляхiв сполучення;
для населення: прибутковий податок.
Крiм цих податкiв, iснують акцизи (непрямi податки), платежi до державного i мiiевих бюджетiв, що регламентуються законодавчими актами рiзних рiвнiв.
Ринкова система належно функцiонуСФ лише за постiйного циркулювання в нiй грошових потокiв (готiвкових i безготiвкових). Безперервнiсть такого циркулювання забезпечуСФ кредитна система.
Кредит (лат. сгесiо вiрю) СФ формою руху грошового капiталу, наданого кредитором позичальнику на умовах вiдстрочення платежу та платностi за користування ним.
Кредитна система сукупнiсть банкiв та iнших кредитно-фiнансових установ (iнвестицiйних i страхових компанiй, фондiв), якi мобiлiзують вiльнi грошовi ресурси i надають iх у позику.
Кредитнi вiдносини передбачають, з одного боку, наявнiсть тимчасово вiльних грошових капiталiв, власники яких готовi надати iх як позику на певний термiн за певну винагороду (вiдсоток), а з iншого пiдприСФмцiв, якi бажають тимчасово використати iх у своiй виробничiй дiяльностi.
Основними формами кредиту СФ комерцiйний i банкiвський.
Комерцiйний кредит кредит одного пiдприСФмця iншому у виглядi вiдстрочення платежу за поставленi товари або наданi послуги.
РЖнструментом такого кредиту СФ комерцiйний вексель, до цiни якого входить цiна товару (послуги) плюс вiдсоток.
Банкiвський кредит кредит, наданий банком чи iншою кредитно-фiнансовою установою пiдприСФмцям та iншим позичальникам у виглядi грошових сум.
Рiзновидом комерцiйного чи банкiвського кредиту СФ споживчий кредит. Його об'СФктом, з одного боку, СФ товари тривалого користування (меблi, автомобiлi, холодильники, телевiзори i т. д*), а з iншого банкiвськi позики на споживчi цiлi (?/p>