Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" укр
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
виробу або його сертифікації. Наявність нац. документу, який підтверджує відповідну якість товару за конкретними загально прийнятими показниками, може зменшити витрати на перевірочні процедури за кордоном.
Один із засобів просування товарів на міжнар. ринки зустріч. торг-ля. Регулююча роль Д. стосовно неї постає у правовому забезп-ні зустріч. операцій, створ-ні держ. асоціацій та установ, які сприяють її розв-ку.
державне сприяння за рах. страхування експорт. кредитів. Сис-ми Д. страх-ня експю кредитів передбачають 2 види страх-ня: страх-ня експ. кред-в, що надаються експ-ру, захищає його від ризику неплатежу іноземного покупця; гарантії, які захищають ком. банки від збитків, що можуть виникати в рез-ті неповернення позики експортерами (тобто кредити стають забезпеченими). Важл. роль відводиться сис-мі страх-ня експ. кредитів (в Італії і ФРН міжміністерські комітети з експорт. гарантій, у Фінляндії Інститут експ. гарантій, у ВБ Департамент гарантув-ня експ. кред-в). Експ-ри, які надають іноз. партнеру сер.-строкові (фірмові) кредити, мають можл-ть одержати гарантії у формі страх-ня експ. кред-в. Імпортерам або банкам імп-рів надаються також гарантії по банк. кредитах. При цьому експ-р поставляє товари на звичайних умовах.
участь Д. в міжнар. ек. орг-ціях. Д. може приймати уч-ть в діяльності таких орг-цій, як ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, ОЕСР, ЄС, які розробляють універсальні принципи і правила взаємодії держав в галузі МТ, що дозволять ефективно боротися з анти конкурент. практикою у міжнар. масштабі, сприятиме росту іноз. інвестицій, посилить внутр. конкуренцію, дозволить уникнути конфліктні ситуації у тракт-ні нац. законів та у правовій практиці.
сис-ма освіти і підвищення кваліфікації кадрів наприклад, підготовка спеціалістів-комерсантів у держ. навчальних установах і спеціалізованих орг-ціях. Так, уряди зах.-європейських країн орг-ть наук. дослідження для посилення позицій нац. експ-рів на світ. ринках. Викор-ся держ. дослідні інститути, що розробляють сис-му заходів зі сприяння експорту в цілому і щодо окр. країн, а також рекомендації в галузі торг. політики.
89. Практика міжнародного регулювання торговельних відносин.
Всі держави в світі різноманітними засобами регулюють свою зовнішньоекономічну діяльність. Основними рисами державного регулювання зовнішньої торг-лі на сьогоднішній день є застосування у взаємодії двох різних типів зовн.-торговельної політики протекціонізму і лібералізації.
Дилема обрання тієї або іншої зовнішньоекономічної стратегії, яка б спиралась на принцип свободи торг-лі або протекціонізм чи на певний симбіоз цих принципів свого часу поставала практично перед кожною Д. І вирішували цю дилему насамперед на основі стратег. інтересів нац. ек-ки, чіткого уявлення про стан внутр-го і зовн-го середовища країни, призначення конкурент. переваг на світ. ринках товарів, послуг, капіталів, роб. сили тощо. При цьому якщо на словах перевага останніми десятиріччями віддалась і віддається ідеалам вільної торг-лі, то на практиці часто переважав протекц-м. Причому в міру зменшення рівня митно-тарифного протекц-му, характерного для повоєнної світ. ек-ки, розширювався арсенал інших, нетарифних заходів впливу Д., спрямованих на підтримку конкурентоспром-ті вітчиз. товаровиробників. Це призвело до певної модифікації самого поняття “протекц-м”, необхідн-ті розглядати його в широк. контексті як політику, що базується на шир. арсеналі засобів підтримки міжнар. конкурентоспром-ті в цілому. Зокрема, захист нац. виробників від імпорту найтіснішим чином повязано з держ. підтримкою експорт. діяльності в країні. Чим більшим є рівень міжнар. конкурентоспром-ті фірм даної країни, що реалізується в її експорті, тим, за інших рівних умов, меншою виявляється потреба в спец. заходах щодо обмеж-ня імп-ту фірмами цієї країни. Навпаки, істотні обмеження імп-ту можуть мати наслідком (ефект Лернера) скорочення експ. можл-тей, що віддзеркалює падіння міжнар. конкурентоспром-ті в цілому.
Також важливо враховувати, що хар-р рег-ня ЗЕД в окремих країнах, його стратег. цілі, рамки, конкретні інстр-ти та механізми постійно змінюються залежно від рівня розв-ку нац. ек-ки, пріоритетів її внутр. та зовн. пол-ки, умов МТ, участі країни в МО та інтеграційних угрупованнях.
Нац.-державні сис-ми рег-ня ЗЕД вирішують двоєдинне завдання стимулювання або підтримка розв-ку експ-ту та рег-ня імп-ту для захисту нац. товаровиробників та споживачів.
90. Система ГАТТ/СОТ основні етапи формування та принципові завдання доцільності.
В 1920р. в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулась фін. конфер-ція предст-ків 30 країн. Прийняті цією конференцією резолюції стосуються передовсім фін. проблем. Відносно МТ висловлено побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торг-лі.
Друга міжнар. конфер-ція з ек. питань проходила в Генуї в 1922р. прийнято резолюцій щодо розв-ку МТ і її охорони.
В 1927р. в Женеві третя велика ек. конф-ція. Наслідки підписання через кілька місяців на дипломат. конф-ції спец. конвенції, згідно з якою країни брали на себе зобовязання в 6-місячний термін зняти всі заборони і обмеження на імпорт та експорт і не замін-ти їх жодними подібними заходами. Але ця конвенція не була ратифікована більшістю країн.
(+) результати цих міжнар. конф-цій незначні, але саме в цей період було закладено основу сучасного правового підґрунтя МТ при