Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" укр
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
в міжнародну торгівлю історично склалися 2 типи зовнішньоторговельної політики 1) політика вільної торгівлі 2) політика протекціонізму.
Політика вільної торгівлі мінімальне втручання держави у зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції, базується на усуненні б.-я. перешкод до ввезення і вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи виконують лише реєстраційну функцію/
Протекціонізм політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції з використанням системи обмеження імпорту. Форми П. 1) селективний (проти певних країн або видів товарів ) 2) галузевий (захист окремих галузей) 3) колективний (проводиться обєднанням країн) 4) прихований (здійснюється методами внутрішньої економічної політики).
Лібералізація розшир свободи ек-х дій, скорочення кіль-і та зниж рівня обмеж в торгівлі з ін країнами.
Неопротек-зм- суч обмеж на МТ, які застос країнами як доповнення до традиц-х форм обмеж небаж імпорту аба замість них.
Обгрунтований (селективний) прот-зм захист окремої галузі ек-ки, групи п/п, а не всього нац вир-ва, або прот-зм у торгівлі з окремими країнами і за окремими групами тов-в.
Автаркія політика ек-го відокремлення країни, спрям на створ-я замкнутої, незалежної ек-ки, здатної забезпеч себе необхідним самостійно.
Для реалізації зовнішньоекономічної політики уряди використовують спеціальні методи та інструменти (адміністративні та економічні).
Зовнішньоекономічна політика держави повинна базуватися на нормах і принципах міжнародного права. Держава повинна розраховувати, що в разі підвищення захисту внутрішнього ринку від імпорту такі ж заходи будуть застосовані іншими державами проти товарів з цієї країни
60. Рівні регулювання міжнародної торгівлі.
В економічній науці виділяють такі рівні регулювання МТ:
1) фірмовий
це домовленість між фірмами про розділ ринків сировини, матеріалів, сбуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
2) національний
такий, при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється відповідно до національних нормативно-правових актів з регулювання ЗЕД.
3) міжнаціональний
такий, що проявляється в підписанні відповідних договорів між державами та групами держав.
4) наднаціональний
такий, що здійснює стратегію світового співтовариства або заходи щодо регулювання МТ шляхом створення міжнародних спеціальних інституційних структур, відповідних домовленостей (ГАТТ/СОТ, Міжнародна Торгова Палата, тощо).
Регулювання здійснюється за допомогою методів та механізмів регулювання МТ (адміністративні/економічні, тарифні/нетарифні тощо).
61.Головні інструменти торгової політики держави. Інструменти держ. регулювання МТ поділяються на тарифні ті, що засновані на використанні митного тарифу, і нетарифні всі інші методи. Митно-тарифні засоби є найстарішим методом регулювання зовнішньоторгівельного обороту. Їхньою основою є митні податі, зведені в митні тарифи, які використовуються з ціллю оподаткування товарів, що ввозяться і вивозяться на митну територію країни. Окремі інструменти торгівельної політики дуже часто використовуються при необхідності або обмежити імпорт, або форсувати експорт. До інструментів тарифного методу відносяться митні податі і тарифна квота, вони переважно регулюють імпорт. Нетарифні методи регулювання поділяються на: кількісні, приховані і фінансові. До інструментів кількісного методу відноситься квотування (регулює переважно імпорт), ліцензування (регулює як експорт так і імпорт), “добровільні обмеження” (регулює переважно експорт). До інструментів прихованих методів належать: державні закупки, вимоги щодо вмісту місцевих компонентів, технічні барєри, податки і збори. Ці інструменти регулюють переважно імпорт. А інструменти фінансових методів субсидії, кредитування, демпінг регулюють експорт. За допомогою інструментів торгової політики уряд допомогає експортерам вивезти якомога більше продукції, зробивши їхні товари більш конкурентними на світовому ринку, і обмежити імпорт, зробившв іноземні товари менш конкурентноспроможними на внутрішньому ринку.
62.Загальна порівняльна характеристика адміністративних та економічних методів ругулювання МТ відносин.
Методи та механізми регулювання поділяються на адміністративні та економічні.
Адміністративні:
- Превентивне правове регулювання (сист. між нар. угод, протоколів, застереження в угодах)
- Торгівельні режими (найб. спр., преференційний, звичайний, дискримінаційний)
- Митне оподаткування (митний тариф, митні податки та збори)
- Національне оподаткування
- Кількісні обмеження (ліцензування, квотування, добровільні обмеження)
- Технічні барєри
- Адміністративні формальності
- Екстрене правове регулювання (антидемпінг, ембарго, економічний байкот, блокада)
Економічні:
- Фінансові та гр.-кред заходи (податкові пільги, держ кредитування, фінансування виробництва)
- Вал-кредитне регулювання (валютні курси та обмеження, імпортні депозити)
- Орг-техн сприяння експорту (інформаційна, організаційна підтримка нац виробників).
В той час як адміністративні методи є кількісними ме-ми рег-я МТі їх рег-я здійсн-я в формі квотування, ліцензування, добров обмеж експорту, економічні ж методи є фінансовими методами рег-я і їх рег-я здійсн в формі надання субсидій,