Буржуазне право в РДвропi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?го iменi на здавалось би мертвiй справi.
Можливi випадки, коли санкцii, передбаченi iснуючим законом, виявляються недостатнiми. У суддiв судiв континентальноi системи можливостi обмеженi кодексами вiд i до. Наприклад, пiдлiток зухвало порушуСФ правила дорожнього руху на мопедi чи мотоциклi, створюСФ надмiрний шум у вечiрнi чи ранковi години тощо. Його можна покарати штрафом, накладеним на батькiв, вилучити транспортний засiб, але далеко не кожного такi покарання виправлять i утримають вiд подальшого повторення правопорушень. Американськi суддi у таких випадках можуть винести цiлком оригiнальне рiшення. Наприклад, зобовязати порушника протягом кiлькох мiсяцiв вiдвiдувати розтин трупiв жертв дорожнiх пригод у мiському морзi. Неповага до рiшення суду, якщо така буде виявлена, каратиметься бiльш суворо, нiж бучнi розваги на мотоциклi, роками увязнення чи величезним штрафом
Безсумнiвно, що острiвна система права маСФ i своi, що називаСФться, правила гри. Так, по-перше, судам однiСФi iнстанцii не рекомендуСФться приймати рiшення, якi сильно вiдрiзняються мiж собою. Якщо за крадiжку батона ковбаси один суд накладаСФ штраф, то iнший може дати кiлька тижнiв суспiльних робiт, але аж нiяк не розстрiл.
Друге правило рiшення вищих судiв СФ обовязковими для нижчих i для самих вищих. ТретСФ формально звернення до прецедентiв у часi не обмежене, але фактично воно нiколи не йде далi початку XIX ст. Це й зрозумiло у тiй же Англii на поч. XIX ст. понад 200 складiв злочину каралися смертною карою. Подiбна архаiка цивiльних спорiв також бачиться маповiдповiдною для сучасних умов.
Острiвна система маСФ й ту характерну особливiсть, що заплутана прецедентна система вимушуСФ громадян в усьому покладатися на адвокатiв. За сотнi рокiв юридичноi практики накопичилися сотнi тисяч чи навiть мiльйони прецедентних рiшень судiв (понад 500 тис. у Англii та понад 2 млн у США), якi у принципi можуть бути застосованi при розглядi нових справ.
3. Конституцiйне право. Виборче право
Першою буржуазною державою, що прийняла конституцiю, стала Англiя (Знаряддя управлiння 1653р.). Сам Кромвель здебiльшого мало зважав на декларованi в цьому документi принципи (розганяв парламент, здiйснював вiйськове управлiння регiонами тощо). Здавалося б, пiсля утвердження основ буржуазного ладу в суспiльному життi, Англiя повернеться до конституцiйноi iдеi. Однак, у майбутньому ця держава вiдмовилася вiд писаноi конституцii ii замiнили чисельнi акти конституцiйного характеру, що постiйно поповнюються парламентом. Такий пiдхiд невипадковий, оскiльки тривалий час правлячi класи намагалися вказаним способом залишати для себе потенцiйну можливiсть порушення громадянських прав нижчих прошаркiв населення. Першi дiючi конституцii буржуазних держав зявляються наприкiнцi XVIII ст. в США (конституцiя 1787р. дiСФ з поправками до сьогоднi) та Францii (1791, 1793, 1795 i т.д.). Приблизно тодi ж, у травнi 1791р., конституцiСФю (ii важко назвати буржуазною) обзавелася шляхетська Польща. Наполеонiвськi вiйни прискорили буржуазний розвиток РДвропи та свiту. Писанi конституцii зявляються в РЖспанii (1812р.), Норвегii (1814р., дiСФ з поправками до сьогоднi), Португалii, Бельгii, Швейцарii. Весна народiв 1848р. впровадила конституцii в нiмецьких державах, включаючи Пруссiю, в Австрii, Данii, Нiдерландах, ПСФмонтi, Румунii, Сербii, Болгарii. За межами РДвропи в XIX ст. конституцiями облаштувалися деякi краiни Латинськоi Америки та Японiя. Для конституцiй цiСФi iсторичноi доби характернi високi майновi цензи виборцiв, позбавлення виборчих прав жiнок, часто наявнiсть вищоi палати законодавчого корпусу з числа представникiв знатi та чиновницькоi верхiвки, а також i система виборiв по курiях. Поступово парламенти здобувають право на законодавчу iнiцiативу, на контроль над урядом та на внесення поправок в урядовi законопроекти, утверджуСФться принцип парламентськоi недоторканностi. Конституцiя Францii 1848р. вперше вводить таСФмну процедуру голосування.
У першiй половинi XX ст. виборче право поширюСФться на жiнок (в Новiй Зеландii та Австралii ще до першоi свiтовоi вiйни, в рештi буржуазних демократiй на перiод мiж свiтовими вiйнами), рiзноманiтнi цензи (крiм мiнiмального вiкового) виборцiв тощо. Пiсля другоi свiтовоi вiйни захiднi держави отримують т.зв. конституцii другого поколiння. Характерною рисою цих конституцiй СФ те, що вони в значно бiльшому обСФмi, нiж попереднi, виходять за чисто юридичнi рамки, повертаючись обличчям до соцiально-економiчноi тематики.
Список використаних джерел
- МакарчукВ.С.Загальна iсторiя держави i права. К.:Атiка. 2002. ст.229.
- СтраховМ.М. РЖсторiя держави i права зарубiжних краiн. В. Вид-во РЖн Юре. 2003. ст.210.
- Конституцiйне право Украiни: Конспект лекцiй /За ред. проф. Ю.М.Тодики. X., 1997.
- ФедоровК.Г. РЖсторiя держави i права зарубiжних краiн. К.: Вища школа. 1994. ст.305.
- Конституционное право Украины /Сост.: В.Д.Волков, Р.Ф.Гринюк, И.С.Щебетун. Донецк, 2000.