Щодо визначення поняття стратегiя життя
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
РЖ.О.Кудiнов
Щодо визначення поняття тАЬстратегiя життятАЭ
Генеза визначення дефiнiцii тАЬстратегiя життятАЭ повязана з визначенням двох складових цього поняття: тАЬстратегiятАЭ та тАЬжиттятАЭ.
Стратегiя. Етимологiя слова тАЬстратегiятАЭ походить вiд грецького strategos тАЬмистецтво генералатАЭ [9,257]. У Великiй Радянськiй Енциклопедii поняття тАЬстратегiятАЭ визначаСФться, як тАЬможливий вiдповiдно до правил стратегiчноi гри спосiб дii гравця чи коалiцiiтАЭ [3,547]. Першу теоретичну розробку поняття тАЬстратегiятАЭ i його практичне застосування одержало у видi вiйськовоi стратегii, як складовоi частини вiйськового мистецтва, що представляСФ його вищу частину й охоплюСФ питання теорii i практики пiдготовки збройних сил до вiйни, ii планування та ведення [3,547].
Галузь управлiння, точнiше, стратегiчний менеджмент (управлiння) визначаСФ стратегiю як тАЬдовгостроковий якiсно визначений напрямок розвитку органiзацii, що стосуСФться сфери, коштiв i форм ii дiяльностi, системи взаСФмин усерединi органiзацii, а також позицii органiзацii в навколишньому середовищiтАЭ [4,220]. З погляду американських дослiдникiв М.Мескона, М.Альберта i Ф.Хедоури стратегiя це тАЬдетальний всебiчний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здiйснення мiсii органiзацii i досягнення ii цiлейтАЭ [9,257]. На думку автора Р.Фатхутдинова, стратегiя являСФ собою програму, план, генеральний курс субСФкта керування по досягненню iм стратегiчних цiлей у будь-якiй областi дiяльностi [11,7]. У самому загальному видi стратегiя визначаСФться, як тАЬгенеральний напрямок дiй органiзацii, проходження якого в довгостроковiй перспективi повинно привести ii до метитАЭ [4,222].
Термiн тАЬстратегiятАЭ в фiлософському значеннi починаСФ розглядатися в наукових працях вiтчизняних дослiдникiв С.Л.Рубiнштейна, Л.Н.Когана, Б.Г.АнанСФва, Г.М.АндрСФСФвоi, А.Н.ЛеонтСФва, Н.М.Амосова, А.Т.Москаленко i В.Ф.Сержантова. ОднiСФю з перших робiт, що була присвячена проблемi фiлософського осмислення поняття тАЬстратегiятАЭ, стала монографiя К.А.Абульхановоi-Славскоi тАЬСтратегiя життятАЭ. Вона визначала стратегiю в широкому змiстi, як здатнiсть особистостi зСФднувати тАЬсвоi iндивiдуальнi особливостi, своi статуснi i вiковi можливостi, власнi домагання з вимогами суспiльстватАЭ, чи у вузькому змiстi, як тАЬспосiб рiшення життСФвих протирiчтАЭ [1,66-67].
Життя. Велика Радянська Енциклопедiя даСФ нам наступне визначення поняттю тАЬжиттятАЭ: тАЬЖиття вища, в порiвняннi з фiзичною i хiмiчною, форма iснування матерiiтАЭ [2,205-206]. А.Нечипорович визначаСФ життя, як систему добре збалансованих взаСФмозалежних перетворень органiчних речовин, основою яких СФ атоми вуглецю чи перетворення, що характеризують дiяльнiсть живих органiзмiв i СФ основою таких бiологiчних функцiй, наприклад, як харчування, рiст, звязаний з нагромадженням великоi енергii бiомаси i формуванням функцiональних структур, розвиток, що визначаСФ проходження життСФвих циклiв живих форм на всiх рiвнях ii органiзацii, розмноження рiзних генотипiв з наступною iх еволюцiСФю i просторовою експансiСФю [8,12].
Нажаль, у всiх цих визначень СФ недолiк вони не враховують соцiального аспекту життя. Найбiльш повно до вивчення феномена життя пiдiйшла Г.В.Воловик. Дане автором визначення поСФднуСФ бiологiчний i соцiальний рiвнi життя. Згiдно Г.В.Воловик, життя це тАЬсоцiально-фiлософська категорiя для позначення обСФктивних специфiчних способiв iснування вiдкритих бiлкових систем на Землi, здатних до самовiдтворення, асимiляцii i дисимiляцii, росту i розвитку, саморегуляцii, що мають спадковiсть i мiнливiсть, дискретнiсть i цiлiснiсть, подразливiсть i ритмiчнiсть при обовязковому, в умовах нашоi планети, СФдностi складу бiогенних речовин живих органiзмiв, що вiдрiзняються наявнiстю необмежених можливостей до саморозвитку, аж до виникнення мислячих форм, здатних усвiдомлювати самих себе i необхiднiсть збереження визначених цiСФю категорiСФю феномена як вищоi цiнностiтАЭ [6,14]. Додаткову привабливiсть даного визначення додаСФ свiжiсть дослiдження (2001 рiк).
У роботi Г.В.Воловик життя представлене як СФднiсть двох рiвнiв бiологiчного i суспiльного. Бiологiчний рiвень мiстить у собi: а)життя вiрусiв; б)життя рослин; в)життя тварин i г)життя людини. Громадське життя складаСФться з: а)життя особистостi; б)життя соцiального спiвтовариства; в)життя суспiльства в цiлому [6,15].
Пiсля розгляду складових частин поняття тАЬстратегiя життятАЭ, перейдемо до аналiзу сутностi даного поняття. Як вихiдне визначення, вiд якого ми вiдштовхуСФмося в дiйсному дослiдженнi, СФ визначення стратегii життя К.А.Абульхановоi-Славскоi. Поняття тАЬстратегiя життятАЭ представлено в ii роботi з двох точок зору: у широкому змiстi, як здатнiсть особистостi зСФднувати iндивiдуальнi особливостi, можливостi i домагання з вимогами соцiального середовища, i, у вузькому змiстi, як спосiб рiшення життСФвих протирiч.
Таким чином, життСФва стратегiя СФ спосiб вирiшення протирiч. ВиникаСФ питання мiж ким виникаСФ протирiччя? Згiдно К.А.Абульхановiй-Славскiй такi виникають мiж особистiстю i суспiльством, особистiстю i соцiальною групою. Якщо абстрагуватися вiд даних сторiн стратегii життя, можна прийти до двох сторiн: соцiальний субСФкт й обСФкту життя.
Соцiальний субСФкт. Спираючись на визначення стратегii, видно, що дане поняття припускаСФ наявнiсть носiя стратегii. НосiСФм стратегii у вiйськовому мистецтвi виступаСФ вище командування, у менеджментi органiзацiя. Що стосуСФться фiлософського аспекту, то в цьому випадку носiСФм страт