Щодо визначення поняття стратегiя життя

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

егii СФ тАЬсубСФкт життятАЭ [1; 7].

Поняття тАЬсубСФкттАЭ (вiд лат. subjectus лежачий унизу, що знаходиться в основi, вiд sub пiд i jaco кидаю, скарбу пiдстава) позначаСФ носiя предметно-практичноi дiяльностi i пiзнання, джерело активностi, спрямований на обСФкт [12,633]. тАЬСубСФкт завжди носить конкретний характер. Це виявляСФться, по-перше, у тiм, що вiн виступаСФ або як конкретна особистiсть, що дiСФ свiдомо i вiдповiдально за своi дii, або як конкретне надособистiсне соцiальне утворення, за умови, що в утворюючих його людей СФ загальнi iнтереси, мети, дii, що вони являють собою деяку цiлiснiсть. Конкретнiсть субСФкта виявляСФться, по-друге, у тiм, що його предметно-практична чи дiяльнiсть пiзнання нацiленi на конкретний обСФкттАЭ [5,79-80].

РЖдею субСФкта життя запропонував С.Л.Рубiнштейн у серединi 30-х рокiв як своСФрiдний iдеал, оптимальний спосiб здiйснення життя [10,10]. Для вивчення життСФвого шляху, зясування причинного звязку активностi i розвитку особистостi зi змiнами ii життя, було запропоноване поняття тАЬжиттСФвi вiдносинитАЭ особистостi, серед них названi три: вiдношення до предметного свiту, до iнших людей i до самого себе. Рубiнштейн вивчив того, хто звязуСФ в самiм життi ii лiнii своiм власним тАЬвузломтАЭ i назвав його субСФктом, тому що людина звязуСФ iх сама, а потiм по-своСФму i тим самим iнакше, нiж iншi особистiсть, як субСФкт життя. У нашiй роботi ми будемо дотримувати визначення поняття тАЬсубСФкт життятАЭ, запропоноване М.А.Лепським, який визначаСФ його, як тАЬсвоСФрiдний iдеал, оптимальний спосiб здiйснення життя, що виявляСФться в тiм, як будуються вчинки, лiнii поводження на основi бажань i реальних можливостейтАЭ [7,112].

СубСФктом життя можуть виступати особистiсть, соцiальна група, суспiльство в цiлому. Виходячи з того, що особистiсть, соцiальна група, суспiльство в цiлому являють собою соцiальний рiвень життя, тому правомiрним буде вважати носiСФм стратегii субСФктiв життя особистiсть, соцiальну групу, суспiльство в цiлому, що ми поСФднуСФмо загальним поняттям тАЬсоцiальний субСФкттАЭ.

ОбСФкт життя. Поняттю тАЬсоцiальний субСФкттАЭ протистоiть тАЬобСФкт життятАЭ. ОбСФкт тАЬ(лат. objectum предмет, вiд objicio кидаю вперед, протиставляю), те, що протистоiть субСФкту в його предметно-практичнiй i пiзнавальнiй дiяльностiтАЭ [12,437]. Вiдповiдно визначенню обСФкта, обСФкт життя визначаСФться як те, що протистоiть соцiальному субСФкту в ходi життСФдiяльностi на основi його потреб i реальних можливостей. На нашу думку, як обСФкт життя виступаСФ навколишнСФ середовище, у якiй приходиться iснувати соцiальному субСФкту. Завдяки навколишньому середовищу вiн одержуСФ можливiсть обмiнюватися енергiСФю, речовиною й iнформацiСФю як iз усiм середовищем, так i з окремими ii частинами, що забезпечуСФ збереження i розвиток соцiального субСФкта як такого. Складовою частиною навколишнього середовища соцiального субСФкта СФ середовище соцiальне, обумовлене, як тАЬнавколишнСФ суспiльне людини, матерiальнi i духовнi умови його iснування, формування i дiяльностiтАЭ [12,624]. Як обСФкт життя можуть виступати особистiсть, соцiальнi групи, суспiльство в цiлому i бiосфера Землi. Для обСФднання даних понять ми будемо використовувати поняття тАЬжиттСФве середовищетАЭ.

Друге питання, що виникаСФ при аналiзi визначення тАЬстратегii життятАЭ, це при яких умовах виникають протирiччя? Таких випадкiв три: по-перше, коли iнтереси, цiлi, iдеали, намiри соцiального субСФкта не збiгаються з iнтересами, цiлями, iдеалами i/чи намiрами життСФвого середовища (стосовно вiдношення наступних обСФктiв життя: особистiсть, соцiальна група i суспiльство в цiлому) [1]; по-друге, коли потреби, намiри i дii обмежуються тими рамками, у якi ставить життСФве середовище соцiальний субСФкт [1]; по-третСФ, коли виникають особливi умови, у яких iснування соцiального субСФкта характеризуСФться наявнiстю безлiчi труднощiв, аж до екстремальних ситуацiй [7].

Отже, говорити про стратегiю життя, як про спосiб дозволу протирiч можна в наступних випадках: по-перше, коли спосiб дозволу життСФвих протирiч змiнюСФ напрямок життСФвого шляху соцiального субСФкта (коли знайдена вiдповiдь на питання куди); по-друге, коли дозволяються найбiльш життСФвоважливi протирiччя соцiального субСФкта.

Також додамо наступне: крiм життСФвих протирiч у визначеннi стратегii життя К.А.Абульханова-Славська використовуСФ поняття тАЬспосiбтАЭ, точнiше тАЬспосiб рiшеннятАЭ. Спосiб рiшення означаСФ варiативнiсть поняття тАЬстратегiя життятАЭ, коли вибiр визначеноi альтернативи залежить вiд субСФктивних переваг, iндивiдуальних властивостей субСФкта життя, а також умов i вимог обСФкта життя.

Таким чином, стратегiя життя це поняття, що вiдображаСФ варiант вирiшення життСФвоважливих протирiч, що виникли в процесi життСФдiяльностi соцiального субСФкта.

Лiтература

1.Абульханова-СлавскаяК.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.

2.Большая советская энциклопедия /Под ред. А.М.Прохорова. 3-е изд. Т.9. М.: Советская энциклопедия, 1972. 623с.

3.Большая советская энциклопедия /Под ред. А.М.Прохорова. 3-е изд. Т.24, Ч.1. М.: Советская энциклопедия, 1976. 608с.

4.ВиханскийО.С., НаумовА.И. Менеджмент. Учебник. 3-е изд. М.: Гардарика, 1998. 528с.

5.ВоловикВ.И. Философия истории. Курс лекций. Запорожье, 1995. 152с.

6.ВоловикГ.В. Життя як цiлiснiсть: соцiально-фiлософський аналiз. Автореферат на здобуття тАж канд. фiлософ. наук. Запорiжжя, 2001. 18с.

7.ЛепскийМ.А. тАЬСветтАЭ и тАЬтеньтАЭ социальной перспективы. К.: Молодь, 2000. 410с.

8.ЛепськийМ.А. Соцiально-фiлософський анал?/p>