Шпоры Агробизнес
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ерез справедливий розподiл продовольства. Функцii ФАО: - розробка й здiйснення програм допомоги сiльському господарству; - надання консультацiй урядам з питань полiтики й планування в галузi сiльського господарства; - аналiз i розповсюдження iнформацii про сiльське господарство й продовольчу ситуацiй в свiтi; - обговорення на мiжурядовому рiвнi проблем продовольства й сiльського господарства. Дiяльнiсть ФАО здiйсняСФться в двох напрямках:- регулярнi програми, що фiнансуються ФАО, спрямованi на органiзацiй консультацiй та послуг членам органiзацii; - програми на мiiях, що фiнансуються нацiональним трастовими фондами, ПРООН i ФАО, забезпечують надання допомоги урядам i сiльському населенню. Джерелами фiнансування коштiв для реалiзацii програм е: внески держав-членiв; трастовi фонди членiв; ПРООН; внески Свiтового банку.
45/ Цi напрями визначаються, в основному, двома причинами; нерiвномiрнiстю розвитку виробництва продовольства в окремих краiнах або групах краiн; особливостями природних умов окремих регiонiв свiту, якi визначають спецiалiзацiя сiльськогосподарського виробництва. Наявнiсть першоi причини проявляСФться у тому, що домiнуюче становище у свiтовiй продовольчiй системi займають iндустрiально розвинутi краiни. Вони вироблять i споживають понад 2/3 свiтового продовольства /у вартiсному виразi/, хоча в них проживав менше 15% населення свiту, iх питома вага у свiтовому експортi продовольства складаСФ бiля 64% / у тому числi 65% готових Продуктiв i 61% сiльськогосподарськоi сировини/, а в iмпортi 67% /вiдповiдно 69 i 64%/. РЖмпорт набував все бiльаiоi двлi у продовольчих системах iндустрiальне розвинутих краiн. На внутрiшньому ринку продовольства попит тут зростав на iмпортну продукцiя, причому не стiльки на доповнюючi, скiльки на замiщуючi товари. У першiй половинi 90-х рокiв намiтилася тенденцiя до скорочення частки iндустрiально розвинутих краiн у свiтовiй продовольчiй торгiвлi / у експортi готових продуктiв - з 68 до 65%/, сiльськогосподарськоi сировини - з 66 до 60%, а в iмпортi, вiдповiдно, з 70 до 69% i з 71 до 64%/. Причина - бiльш високi темпи економiчного зростання у бiльшостi краiн, що розвиваються. Краiни, що розвиваються, в яких проживав майже 4/5 всього населення планети, виробляють приблизно РЖ/З всього продовольства, а споживають трохи бiльше третини його загальносвiтового споживання. Питома вага цих краiн у свiтовому експортi продовольства складаСФ бiля 32% / у рiвнiй мiрi в експортi перероблених продуктiв i сiльськогосподарськоi сировини/, а в iмпортi - приблизно 26% /26% iмпорту готових продуктiв i 29% - сировини/. Наявнiсть другоi причини - природних умов окремих регiонiв свiту - визначаСФться, в основному, двома, факторами. Першiй - сприятливi природнi умови окремих регiонiв створюють можливiсть виробляти таку кiлькiсть сiльськогосподарськоi продукцii, яка значно переважаСФ потреби мiiевого населення; другий - деякi сiльськогосподарськi культури можуть бути вирощенi лише в певних агроклiматачних умовах тропiчного i субтропiчного поясу Це такi культури як цитрусовi, чай. кава, банани, рис тощо.З усiСФi сiльськогосподарськоi продукцii у найбiльша обсягах експортуСФться та iмпортуСФться зерно. Щодо продукцii тваринництва, то бiльш жвава торгiвля вiдбуваСФться мiж краiнами Захiдноi РДвропи. В Захiднiй РДвропi вiдбуваСФться жвавий зовнiшньоторговельний обмiн фруктами i овочами, чому сприяСФ рiзносезоннiсть надходвення продукцii та рiзноманiтнiсть ii асортименту. Щодо торгiвлi рисом, то вона замкнута переважно в регiональних рамках мусонноi Азii: головнi поставщики - Таiланд, Бiрма; головнi iмпортери - РЖндонезiя, Пiвденна Корея, РЖндiя.
46. З Украiною у бiльшостi людей /як вiдмiчають iноземнi фахiвцi/ найчастiше асоцiюються два слова - "хлiбниця" i житниця". РЖ це не давно, адже Украiна маСФ надзвичайно сприятливi агроклiматичнi умови для виробництва зерна. Але виробництво зерна в Украiнi з початку процесу переходу до ринковоi економiки рiзко впало. В наступнi роки вiдбувалося подальше скороченням. В результатi Укр перетворилася з одного з провiдних експортерiв зерна на його iмпортера. Для того, щоб збiльшити обсяги виробництва i експорту зерна для економiчного добробуту Украiни в цiлому, треба вжити полiтичних заходiв: РЖ. Необхiдно лiбералiзувати ринок землi, ввести довгострокову оренду та заставу землi. Прийняття нового Закону про оренду вiд РЖ.РЖ.1999 уже приносить першi плода. 2. Термiново необхiдно демонополiзувати структури, що займаються збутом зерна. 3. Потрiбно приватизувати державне пiдприСФмство "Хлiб Украiни". 4. Необхiдно лiквiдувати штучнi адмiнiстративнi монополii у сферi збуту зерна. 5. Потрiбно полiпшити прозорiсть на внутрiшньому ринку зерна. В майбутньому держава маСФ проводити закупiвлю зерна у конкуренцii з приватними торговцями на аграрних бiржах. Це пiдвищить лiквiднiсть бiрж та цiни виробника. 6. Необхiдно не лише формально, а й фактично скасувати державне замовлення. В перспективi лише приватне постачання ресурсiв та приватна торгiвля зерном можуть дозволити Украiнi стати одним з головних гравцiв на свiтових ринках зерна. Нарештi, треба мати на увазi, що в сучасному свiтi держави, якi СФ експортерами зерна надають фiнансову допомогу агробiзнесу в цiй сферi, вважаючи це важливим фактором не тiльки продовольчоi, але й нацiональноi безпеки краiни.
48/ Значнi експортнi можливостi маСФ лiкеро-горiлчана промисловiсть i виноробства в Украi