Шпоры Агробизнес
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?улювання обСФмiв виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, органiзацiя та проведення наукових дослiджень, втiлення iх результатiв у фермерськi господарства; пiдготовка та перепiдготовка кадрiв; розвиток сiльських районiв та охорона природних ресурсiв, контроль якостi сiльськогосподарськоi продукцii та продуктiв харчування, продовольча допомога низькооплачуСФмим та деяким iншим верствам населення; сприяння кооперативному фермерському руховi;
органiзацiя зовнiшньоекономiчних звязкiв тощо.
Одна з головних функцiй мiнiстерства антикризове регулювання сiльського господарства, тобто встановлення рiвноваги мiж попитом та пропозицiями на ринку продовольчих товарiв. Для економiки США це одна з самих гострих проблем. Надвиробництво, несталiсть ринкiв збуту, значнi коливання фермерських цiн, а вiдповiдно й прибуткiв ускладнюють положення фермерiв, багато з них не витримують конкуренцii, покидають своi господарства. Саме в США та iнших розвинутих капкраiнах ще за часiв кризи 19291933 рр. проводилась активна полiтика державного регулювання виробництва сiльськогосподарськоi продукцii. Таке регулювання створюСФться шляхом стимулювання добровiльного обмеження (за вiдповiдну винагороду) виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, скуповування державою у фермерiв надлишкiв (нереалiзованих) продуктiв по гарантованим цiнам.
Для здiйснення рiзних стабiлiзуючих та стримуючих програм в МСГ США були створенi вiдповiднi служби. Мiнiстерство здiйснюСФ значний вплив на якiсть сiльскогосподарськоi продукцii. Вiдповiдно до закону, наприклад, усе мясо крупноi рогатоi худоби та птицi, якщо воно не буде реалiзоване в iнших штатах або пiде на експорт, повинно бути перевiрене федеральною iнспекцiСФю МСГ. Якщо мясо реалiзуСФться безпосередньо в серединi штату, то воно перевiряСФться iнспекцiСФю штату. РЖснують iнспекцii по контролю якостi молока, яСФць та iнших продуктiв, якi швидко псуються.
Всi реалiзуСФмi у сiльському господарствi види мiнеральних добрив та iнших хiмiкатiв, кормовi добавки, ветеринарнi препарати тощо проходять в спецiальнiй службi МСГ стараннi випробування i тiльки вiдповiдно дозволу можуть надiйти в комерцiйну продаж.
Мiнiстерство видаСФ багато iнформацiйних бюлетенiв по всiм аспектам сiльського господарства та повязаних з ним галузей, якi користуються великою популярнiстю в дiлових колах АПК, у наукових працiвникiв, фермерiв.
37. якими причинами викликана сучсна прод. проблеа у свiтi
Це, звiсно, не повна i навiть не пряями -не звертатися:)
У сучасному свiтi спостерiгаСФться нерiвномiрнiсть у виробництвi та споживаннi продуктiв харчування. РД двi групи краiн з надлишковим та недостатнiм виробництвом i споживанням продуктiв харчування. До першоi групи вiдносяться розвинутi краiни США i Канада, краiни РДвропи, Японiя та деякi iншi. До другоi бiльшiсть краiн Азii, Африки та Латинськоi Америки. Населення iндустрiальнерозвинутих краiн складаСФ бiля 30% вiдносно загальноi кiлькостi населення свiту, а припадаСФ на цi краiни бiля 60% свiтового виробництва. В краiнах, що розвиваються, де проживаСФ 2/3 населення свiту, темпи росту виробництва продовольства вiдстають вiд темпiв росту попиту на нього. СереднСФ споживання продовольства на одну людину в розвинутих краiнах складаСФ 3390 калорiй, а в краiнах, що розвиваються, тiльки 2070 калорiй в день. В той час, як населення краiн, що розвиваються, страждаСФ вiд хвороб, хронiчноi нестачi iжi, в розвинутих краiнах людям погрожують хвороби, якi виникають внаслiдок переiдання, зайвого вживання калорiйних продуктiв.
Разом з тим, у свiтi в цiлому спостерiгаСФться постiйне зростання виробництва продовольства. За даними продовольчоi та сiльсько-господарськоi- органiзацii 00Н (ФАО) в 1990/91 роках вперше пiсля 1986/87 р. у свiтi було вироблено продуктiв харчування бiльше, нiж потрiбно для споживання, що привело до збiльшення запасiв i зниження цiн, особливо на пшеницю.
З iншого погляду на земнiй кулi вiд недоiдання кожну добу вмираСФ 10 тис. чоловiк, а бiля пiвмiльярду голодуСФ.
Статистичнi данi не пiдтверджують теорiю Мальтуса, який наполягав, що населення в свiтi росте в геометричнiй прогресii, а виробництво продуктiв харчування в арифметичнiй. Пiсля другоi свiтовоi вiйни виробництво продуктiв харчування в свiтi випереджало рiст народонаселення вдвiччi. За розрахунками фахiвцiв, продовольчий потенцiал Землi, iнакше кажучи можливостi нашоi планети нагодувати людей, складаСФ бiля 1 трильйона чоловiк.
Рiвень споживання продовольства визначаСФться двома основними показниками калорiйнiстю та рацiоном. Рацiон харчування за калорiйнiстю в нашiй краiнi перевищуСФ середньосвiтовий рiвень, i приблизно дорiвнюСФ споживання продуктiв в розвинутих краiнах.
Разом з тим, рацiон харчування не збалансований за видами продуктiв. На такi продукти, як хлiб, картопля-i цукор фактична потреба в останнi роки перевищуСФ науково обгрунтованi норми. Близькi до норми показники споживання риби, рибопродуктiв та олii. Нижче рекомендованоi норми знаходиться споживання мяса, молока, молочних продуктiв, овочiв, баштанних, фруктiв та ягiд.
- Як визн. сутнiсь поняття м.а/б.
- В чому сутнiсть тАЬЗел. рев.тАЭ
- З яких сфер склад. а/п комплекс.
- Учому полягають передумови формув. м. а/б(об СФкт. i суб СФкт)
- У чому сутнiсть ек. вiдносин мiж субСФктами м.а/б.
- Що СФ предметом курсу м. а/б.
- Якi види п