Шпоры Агробизнес
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?i продукцii може викликати перемiщення пiдприСФмств у мiiя, де забезпечуСФться зниження витрат.
Однi переробники сировини продають свою продукцiю тiльки на мiiевих або регiональних ринках, iншi реалiзують ii повсюдно i мають своi збутовi пiдроздiли на територii всiСФi краiни.
Переробники визначають розмiр ринковоi територii, яка обслуговуСФться кожним пiдприСФмством та центром збуту продукцii у вiдповiдностi до закону ринкових зон. Суть цього закону полягаСФ у тому, що територiальний кордон мiж двома або бiльшим числом ринкiв або виробничих пiдприСФмств СФ геометричним мiiем точок, де цiни на кiнцеву продукцiю, включаючи транспортнi витрати, рiвнi для продавцiв на кожному з ринкiв. Припустимо, що пiдприСФмство "А" маСФ заводську цiну 2 дол. за одиницю продукцii, а у пiдприСФмства "Б" собiвартiсть тiСФi ж продукцii вище i цiна вже 3 дол. за одиницю. Обидва пiдприСФмства дiлять мiж собою зону у 800 км таким чином, що пiдприСФмство "А" буде обслуговувати дiлянку протяжнiстю 480 км, а пiдприСФмство "Б" 320 км. У цьому пунктi, або на кордонi ринкiв, кожне пiдприСФмство встановлюСФ одну i ту ж цiну реалiзацii 5 дол. В усiх iнших точках або пiдприСФмствах "А", або пiдприСФмство "Б" маСФ конкурентну перевагу. Зрозумiло, змiна собiвартостi або цiни зрушуСФ ринковий кордон.
17. На якi групи можна подiлити посередникiв, iх роль.
Серед форм i методiв реалiзацii продуктiв харчування можна видiлити двi основнi групи заготiвля i безпосередня реалiзацiя споживачам. Заготiвля здiйснюСФться посередниками, якi СФ звязуючою ланкою мiж виробниками i споживачами.
Посередники у продовольчому маркетингу можуть бути розподiленi на такi групи: А. Торговi посередники: 1) роздрiбнi торгiвцi; 2) оптовi торгiвцi. Б. Агентськi посередники: 1) брокери; 2) комiсiонери. В. Бiржовi посередники. Г. Переробники та виробники (фабриканти). Д. допомiжнi органiзацii.
Торговi посередники купують товар у виробника i продають споживачевi з метою отримання доходу. Роздрiбний торговець купуСФ продукти для перепродажу безпосередньо кiнцевому споживачевi.
Оптовий торговець продаСФ товари роздрiбним торгiвцям, iншим оптовикам та промисловцям, але не збуваСФ iх в iстотних кiлькостях кiнцевим споживачам.
Агентськi посередники дiють як представники своiх клiСФнтiв. У дiйсностi агентськi посередники продають не товари, а послуги знання ринку та "ноу-хау".
Агентськi посередники подiляються на двi групи комiсiонерiв i брокерiв. Рiзниця мiж ними у ступенi повноважень.
До функцiй комiсiонера входить: фiзичне манiпулювання з продуктом, договiр про умови продажу, справляння плати з вiдрахуванням з неi своСФi винагороди i вручення решти своСФму довiрителю.
Брокер, як правило, безпосередньо не розпоряджаСФться продукцiСФю. Вiн точно додержуСФться вказiвок свого довiрителя i володiСФ меншими повноваженнями у переговорах щодо цiн, нiж комiсiонери.
В галузi сiльського господарства приклади цих двох категорiй агентських посередникiв фiрми комiсiйного продажу худоби i зерновi брокери на хлiбних бiржах.
Спекулятивнi посередники скуповують та перепродають продукти з метою одержання прибутку за рахунок змiни цiн. iх називають торгашами, спекулянтами, шахраями та розподiльниками. Так, зерновий спекулянт за один день торгiв може скупити i продати зерно декiлька разiв. При цьому вiн ризикуСФ, тому що цiна може впасти.
Переробники та виготовннки (фабриканти) займаються змiною форми продукту. ПiдприСФмцi боенного, борошномельного та плодоконсервного виробництв займаються також закупiвлею сировини для себе i оптовим продажем своСФi готовоi продукцii роздрiбним торгiвцям.
Допомiжнi органiзацii сприяють рiзним посередникам у виконаннi iх завдань. Одна група цих органiзацiй надаСФ оснащення, можливiсть манiпулювати продукцiСФю або зведення покупцiв i продавцiв. Приклади цiСФi групи худобопригоннi компанii, зерновi бiржi та плодоовочевi аукцiони.
РЖнша група торговi асоцiацii. РЗх мета збирання, оцiнка та передача цiнноi iнформацii конкретнiй групi пiдприСФмств або торгiвлi БезпосереднСФ доведення продуктiв до споживача здiйснюСФться через торгову мережу. При цьому форми реалiзацii можуть бути рiзними. Це великi унiверсами (супермаркети), невеликi спецiалiзованi магазини, торговi автомати, магазини заказiв, продовольчi ринки (базари), рiзнi форми громадського харчування (великi ресторани, невеликi закусочнi, кафе, буфети та iн.).
18. Якi стадii проходить процес упровадженяя марк. дiяльностi на пiдпр. АПК
Практична реалiзацiя концепцii продовольчого маркетингу вiдбуваСФться на пiдприСФмствах АПК. З цiСФi точки зору продовольчий маркетинг це система органiзацiйно-технiчних, фiнансових та комерцiйних функцiй пiдприСФмств, спрямованих на найбiльш повне i швидке задоволення потреб споживачiв у сiльськогосподарськiй продукцii i продовольствi. Без органiзацii маркетинговоi дiяльностi неможлива успiшна робота нi одного агропромислового пiдприСФмства.
На звичайному пiдприСФмствi у агропромисловому виробництвi процес впровадження маркетинговоi дiяльностi здiйснюСФться поступово i, як правило, проходить пять стадiй.
На першiй стадii маркетинг розглядаСФться пiд кутом зору таких понять, як реклама i стимулювання збуту.
На другiй стадii формуСФться бiльш широкий пiдхiд до управлiн