Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)
Вопросы - Философия
Другие вопросы по предмету Философия
татов, а толь- ко повиснут в воздухе. Связь между общественным бытием и общественным сознанием мно- гогранна и разнообразна. Так, вещи,созданные человеком, представляют собой опредмечи- вание соответствующих идей, органически содержат, таким образом, в себе элементы общественного сознания. Отражая общественное бытие, общественное сознание способно активно влиять на него через преоб- разовательную деятельность людей. Относительная самостоятельность общественного сознания прояв- ляется в том, что оно обладает преемственностью. Новые идеи возни- кают не на пустом месте, а как закономерный результат духовного производства, на основе духовной культуры прошлых поколений. Будучи относительно самостоятельным, общественное сознание может опережать общественное бытие или отставать от него. Напри- мер, идеи использования фотоэффекта возникли за 125 лет до того, как было изобретено Дагерром фотографирование. Идеи практического использования радиоволн осуществлялись почти через 35 лет после их открытия и т.д. Общественное сознание представляет собой особый социальный феномен, отличающийся собственными, свойственными лишь ему харак- теристиками, специфическими закономерностями функционирования и развития. Общественное сознание, отражая всю сложность и противоречи- вость общественного бытия, является тоже противоречивым, имеет сложную структуру. С появлением классовых обществ оно приобрело классовую структуру. Различия в социально-экономических условиях жизни людей, естественно, находят свое выражение в общественном сознании. В государствах многонациональных существует национальное соз- нание различных народов. Взаимоотношения между различными нациями отражаются в сознании людей. В тех обществах, где национальное сознание превалирует над общечеловеческим, верх берет национализм и шовинизм. По уровню, глубине и степени отражения общественного бытия в общественном сознании различают сознание обыденное и теоретичес- кое. С точки зрения материальных его носителей следует говорить об общественном, групповом и индивидуальном сознании, а в истори- ко-генетическом плане рассматривают общественное сознание в целом или его особенности в различных общественно-экономических формаци- ях.
81. Суспільна та індивідуальна свідомість і її взаємозв”язок.
Суспільна свідомість сучасної людина це велике розмаїття свідомості, її формоутворень і рівнів. Суспільна свідомість обіймає правові, політичні, моральні, естетичні. філософські, релігійні погляди, наукові знання, національні особливості, психологічні риси і т.ін. У ній загальнолюдські духовні цінності минулого і сучасного, в ній постає прогностичне майбутнє. Суспільна свідомість багата, всеосяжна, вона є базою знань, теорій, ідей і т.ін.
Важлива складова свідомості ставлення до цінностей чи то у вигляді естетичної орієн-тації, чи як соціальне почуття або теоретична ідея. Цінності відбивають у людині різнозначні обєкти, без урахування ціннісних пріоритетів неможливе розуміння специфіки і змісту свідо-мості.
Слід звернути уваїу на те, що є два рівні суспільної свідомості: буденна і теоретична.
Буденна виникає на грунті щоденної практичної діяльності людини, вона узагальнює емпірично дане. В цьому її обмежений характер. Слід визначити, що буденна свідомість не збігається з індивідуадьнои, оскільки за своїм призначенням вона "працює" на життєві потреби забезпечує рецептами для розвязання конкретних життєвих ситуацій.
Індивідуальна свідомість рухома, яскрава, вона творча лабораторія особистості.
Теоретичний рівень суспільної свідомості являє собою найдосконалішу форму узагальнення дійсності. Це найбільш розвішена форма організації знання у вигляді теорії. Суспільна свідомість складова духовної культури суспільства.
До духовної культури належать результати людської діяльності: наука, філософія, мистецтво, мораль, право і відповідні установи: Інститути, театри, школи, музеї.
Людина творепь культури, її споживач і продукт. Створюючи культуру, вона створює себе. Духоваа культура несе на собі відбиток рис суолільно-економічної формації та класів, нації, що її створюють.
Світогляд відбиває дійсність у її цілісності як природничо-суспільний світ життя і діяль-ності людини в її значущості для людини крізь призму суспільних відносин, життєвих Інтересів.
Чільне місце в структурі суспільної свідомості посідають її форми. За допомогою форм суспільної свідомості остання стає реальним компонентом суспільного буття. Основними формами суспільної свідомості є: політична і правова свідомість, мораль, мистецтво, релігія, філософія, наука. Кожну з цих форм вивчають окремі науки: юриспруденція, політологія, етика, естетика і т.ін.