Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)

Вопросы - Философия

Другие вопросы по предмету Философия

?борными органами

  • парламентская - правительство формируется на парламентской основе и ответственно перед ним;
  • президентской - президент - глава государства и правительства, существует жесткое разделение законодательной и исполнительной власти. Президент обладает как исполнительной, так частично законодательной и судебной властью (президенты Франции, США, России). Это позволяет уравновешивать различные ветви власти, снимать возникшие противоречия, обеспечивать целостность власти, выступать гарантом государственности, хотя таит в себе и опасность авторитаризма, особенно при неразвитости демократических традиций.
  • политический режим: совокупность способов осуществления власти.
  • демократический - все граждане имеют доступ к участию в государственных делах, власть разделена на исполнительную, законодательную и судебную
  • тоталитарный - ряд социальных режимов ХХ века, в которых структура власти базировалась на однопартийной системе и всеобъемлющем проникновении государственной идеологии в экономику, культуру, общественную и личную жизнь.
  • Автократический
  •  

    77. Джерела, рушійні сили та суб”єкти суспільного розвитку.

    Субєктами творення і розвитку суспільства виступають також маси і особи. Справжнім творцем історії є народ, народні маси. Вони породжують історичних осіб, які мають вирішальний вплив (як позитивний, так і негативний) на хід історії. Існують два хибні підходи до природи історичного процесу фаталізм та волюнтаризм.

    Фаталізм це філософські погляди, які стверджують, що історичний процес є фатальним, неминучим, а народні маси та історичні особи не мають впливу на його розвиток. Волюнтаризм це філософське вчення, яке заперечує або ігнорує обєктивні закони розвитку і вважає, що управління суспільним процесом можна досягти силою за допомогою дії історичних осіб. Така філософія веде до тоталітаризму, фашизму та культу особи.

    Рушійною силою суспільства є соціальна революція. Її роль полягає в докорінній зміні усталених суспільних відносин і створен ні нової суспільно-економічної формації шляхом класової боротьби. Рушійними силами революції, як правило, є народні маси, прогресивні класи та виразники їхніх інтересів партії.

    Важливим і постійним джерелом та рушійною силою суспільного розвитку, економічною основою кожної соціальної революції є протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. Це протиріччя спонукає суспільство до дотримання загального соціологічного закону закону відповідності виробничих відносин характеру і рівневі розвитку продуктивних сил, тобто до рівноваги між ними.

    Рушійною силою розвитку суспільства є також політична система, найбільш яскраво виражена у формі держави. Політична система це система політичних партій, організацій. інститутів, рухів та відносин між ними. Політична система органічно входить до надбудови суспільства та обслуговує економічний базис. Важливим компонентом надбудови є держава. Це основна форма управління суспільством політичними засобами. Вона виникла після появи класів і необхідності встановлення злагоди між ними. Існує два погляди на сутність держави: марксистський, який вважає, що держава має класовий характер і є органом насильства, та загальнолюдський, за яким держава це орган управління і досягнення злагоди в суспільстві. Тип держави завжди відповідає типові суспільства рабовласницька, феодальна, капіталіс-тична, соціалістична, постсоціалістична.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    78.Проблема субєкта історичного процессу. Роль народу і особистості в історії.

    Любой человек живет не сам по себе, он связан с другими людьми, поэтому как частица класса, общественной группы он связан сдругими людьми одинаковыми условиями существования, сходным образом жизни и общностью интересов. В этом и поисходит сведение интересов индивида к интересам общества. Гегель: "Интересы" двигают жизнью народов". Интерес существует объективно, независиво от того, осознан он или нет. Без учета всех интересов общества оно не смогло бы понять путей своего развития. Проблема субъекта исторического процесса. Субъект-личность, действующая сознательно и ответственная за свои действия. Группа тоже может быть субъектом, если у нее имеются общие интересы, цели действия, то есть если она представляет собой некоторую целостность. Т.е. в данном случае группу можно рассматривать как социальный субъект, в качестве которого могут выступать та или иная соц. группа, народ, человечество. Основными соц. субъектами исторического процесса явл. общественные классы. Борьба классов была движущей силой общественного развития на определенной его с?/p>