Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)
Вопросы - Философия
Другие вопросы по предмету Философия
няють емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
Емпіричний це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спостережень та експериментів), підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостереження, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані графічно тощо.
Теоретичне пізнання це пояснення підстав відтворення. Теоретичне знання має загальний і необхідний характер і містить відомості про внутрішні закономірності спостережуваних явищ. На цьому рівні ми одержуємо знання не тільки за допомогою досвіду, а й абстрактного мислення. Теоретичне знання включає систему понять, суджень, абстракцій, часткові й загальні теорії. Перевага теоретичного знання полягає в тому, що воно дає розуміння суті загального закону і може передбачити майбутнє.
Метафізичний підхід до розуміння емпіричного і теоретичного рівнів пізнання виявляється в запереченні єдності між ними або абсолютизації одного з них. Емпіричне пізнання може випереджати теоретичне, а теоретичне емпіричне. Суперечності між емпіричним і теоретичним знанням вирішуються практикою, яка є основою пізнання і критерієм істини.
63.Філософська методологія та її значення для розвитку науки.
Методологиясовокупность приёмов исследования,применяемых в какой-либо науке,учение о методах
научного познания и преобразования мира.Теоретическое обоснование методов научного познания вызвано потребностями развивающейся науки и получило наибольшее развитие в Новой философии,начиная с Ф.Бэкона и Декарта.
Материалистическая философия обосновала методы познания законами объективного мира.Идеалистические системы объясняли их законами духа, идеи,или рассматривали как совокупность правил,произвольно создаваемых человеческим умом.При этом нередко общий метод познания связывался с законами одной из конкретных областей знания(механика, математика,биология и т.д.),сводился к методу одной науки.
Существенный вклад в методологию внёс Гегель.Он впервые подчеркнул специфический характер философского метода,его отличие от методов конкретнх наук и несводимость к ним;подчеркнул,что метод есть движение самого содержания и поэтому не может рассматриваться вне содержания.
Материалистическая диалектика как методология выступает и в качестве всеобщего метода познания,и как научная теория применяемых в познании методов;исходит из того,что в основе методов познания лежат объективные законы природы и общества.Метод познания может быть научным лишь отражая объективные законы самой действительности,поэтому принципы научного метода,его категории и понятия не сумма произвольных правил,созданных человеческим умом,а выражение закономерностей природы и человека.
Значение методологии научного познания возрастает ,что связано с бурным развитием науки и метатеоретических исследований,которые тесно связаны с конкретными проблемами методологии.
64.Соціальна філософія, її предмет і функції. Специфіка соціального пізнання.
Функции социальной философии как науки.
Двумя основными специфическими функциями социальной философии, как и философии в целом, являются мировоззренческая и методологическая. Специфическими они называются потому, что в развитом и концентрированном виде присущи только философии.
Мировоззрение есть совокупность наиболее общих взглядов и представлений о сущности окружающего нас мира и месте человека в нем. Для правильного понимания мировоззренческой функции философии необходимо учесть, по крайней мере, два момента.
1. Способы формирования мировоззрения у человека. Мировоззрение индивида может сформироваться либо в результате получения научных знаний в процессе образования (в том числе и самообразования), либо в стихийном процессе становления личности