Geum.ru


Шляхи скiфського часу на територii Днiпро-Донецького Лiсостепу

Информация - История

Другие материалы по предмету История

? будiвлi вала у верхiвях Коломака i Мжи маСФ факт наявностi бiля внутрiшньоi його частини селища скiфськоi доби з типовою лiсостеповою керамiкою V - III ст. до н. е., виявленого Б.А. Шрамко в 1983 р. (Шрамко, 1987, с. 20). Цiлком можливо, що у скiфський час тут iснувала сторожова застава. Ще у 1646 р. керiвники вiйськово-топографiчноi експедицii РЖ. Маслов i Г. Жулiнов звертали увагу на те, що стародавнi валки були передовою лiнiСФю укрiплень сусiднiх городищ, у тому числi й Одринського (нинi городище в ур. Городище) (Загоровский, 1980, с. 71). За валом вiд основного напрямку шляху простежуються два стародавнi вiдгалуження на захiд, якi вели до Бiльського городища (Шрамко, 1987, с. 22). НемаСФ сумнiвiв, що Муравський шлях скiфськоi епохи мало чим вiдрiзнявся вiд пiзньосередньовiчного.

Аналiз амфорноi тари VI першоi половини V ст. до н. е. дозволяСФ погодитись з думкою РЖ.Б. Брашинського, що в цей час практично СФдиним шляхом постачання античного iмпорту з Ольвii у Днiпро Донецький Лiсостеп був Днiпро та його припливи (Брашинский, 1980, с. 102). Ситуацiя стаСФ iншою з другоi половини V ст. до н. е. коли вiдбуваСФться змiна лiдера у торгiвлi з варварами Ольвiя поступаСФться частиною ринкiв збуту Боспору. ВiдбуваСФться переорiСФнтацiя торгiвельних звязкiв i починаСФ активно функцiонувати майбутнiй Муравський шлях, хоча не виключаються й iншi напрями товарообiгу. Ця сухопутна комунiкацiя продовжуСФ функцiонувати i у РЖV ст. до н. е. (Бандуровский, 2000, с. 9). Крiм того, шляхи, якi проходили по вододiлам, полегшували перемiщення населення та сприяли культурному обмiну з сусiдами.

ВИСНОВКИ

Таким чином, зробивши короткий огляд основних показникiв характеристики стародавнiх шляхiв,можна зробити ряд висновкiв.

По-перше, ми бачимо, що якщо виходити з iснування сталих шляхiв мiж Лiсостепом та узбережжям Чорного Моря, можна припустити про наявнiсть торгiвельно-обмiнних звязкiв мiж будинами та греками. Проте таке припущення ставить перед нами ще бiльше питань: наскiльки дiйовим був контроль над шляхами з боку землеробiв, яку роль виконували кочовики у цих вiдносинах, був цей обмiн рiвноцiнним чи приховував непряму експлуатацiю з боку колонiстiв, який характер використання шляхiв переважав збройний чи мирний, та iн.

По-друге, оскiльки спiввiдношення навантаження на воднi та сухопутнi шляхи було неоднаковим в рiзнi часи, то при ствердженнi прiоритету того чи iншого виду сполучення, необхiдно вказувати який саме перiод охоплюСФться.

По-третСФ, встановлення закономiрностей пролягання шляiв (таких як тяжiння до вододiлiв) дозволить скеровувати розвiдки з окреслення поселенських структур в просторi.

Рис. 1. Карта Лiвобережного Лiсостепу

тАж.тАж. Муравський шлях

Вал в урочищi Валки

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

  1. Алексеев А.Ю. Хронография Европейской Скифии. СПб, 2003. 416 с.
  2. Бандуровский А.В. О путях проникновения античного импорта в верховья Северского Донца в скифскую эпоху (по материалам раскопок и разведок последних лет) // Археологiчнi вiдкриття на Украiнi 1999-2000 рр. : Зб. наук. пр.- К., 2002.- С. 5 - 9.
  3. Болтрик Ю.В. Сухопутные коммуникации Скифии // СА. 1990. № 4. С. 30 - 45.
  4. Брашинский И.Б. Греческий керамический импорт на Нижнем Дону в V-IV вв. до н.э.- Л., 1980.- 267 с.
  5. Загоровский В.П. Изюмская черта. Воронеж: ВГУ, 1980. 238 с.
  6. Книга Большому чертежу. М: Наука; Л.: Б.и., 1950. - 153 с.
  7. Медведев А.П. Новый аспект этногеографии Древней Скифии (меланхлены и будины) // Исторические записки: науч. труды ист. фак. ВГУ. Воронеж, 2005. - С. 92 - 103.
  8. Русов А.А. Русские трактаты в конце XVII и начале XVIII веков и некоторые данные о Днепре из атласа конца пришлого столетия: Монографiя. К.: Типография Франца, 1876.- 150 с.
  9. Справочник по археологии Украины. Харьковская область / АН УССР, РЖнститут археологии; Шрамко Б.А., Михеев В.К., Грубник-Буйнова Л.П. - К., 1977. 155 с.
  10. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). К., 1987. 182 с.
  11. Шрамко Б.А. Люботинское городище / Люботинское городище: Зб. наук. пр. Х., 1998. С. 9 140.